Українські рибопромислові підприємства, що обслуговують Азовську акваторію, з 1 січня 2019 року припинили вихід в море, повідомила керівник Асоціації рибопромислових підприємств Азовського моря Марія Ганчева. Це пов’язано з відсутністю підписаного протоколу засідання Українсько-Російської комісії з питань рибальства в Азовському морі і не розподіленими квотами на вилов риби.
«Всі риболовецькі судна — 45 одиниць — стоять в порту у зв’язку з відсутністю законних підстав виходу в море для вилову риби. Протокол не підписаний, квоти не розподілені, і всі терплять збитки =», — сказала Марія Ганчева, підкреслюючи, що ці збитки стосуються не тільки рибалок, а й переробних підприємств рибної галузі на березі. «В залежності від кількості судів і збитки різні. При цьому враховуються витрати від простою на електрику, портовий збір, зарплата команді, прогрівання двигунів і плюс ще недоотримана вигода», — зазначає Ганчева.
Сергій Геращенко, юрист ТД «Рибпром», підтвердив, що українські рибалки на вилов риби поки не виходять, чекаючи подальших рішень по режиму промислу. «У Бердянську та сусідніх містах основна частина населення зайнята в прибережному бізнесі. Є люди, у яких човни, є ті, хто продає рибу, є бази, які рибу переробляють. Збитки чималі: якщо взяти по одному кораблю, то мінімальні витрати на простій в місяць складають від 150 тис. грн і вище», — повідомив він.
Більш категоричний Андрій Чуклін, засновник Громадського союзу «Асоціація рибопромислових підприємств». Він вважає, що витрати при простої риболовецького судна на добу, разом з зарплатою екіпажу, перебувають на рівні 1,5 тис. доларів.
Оцінки можливого розвитку ситуації з риболовлею в Азовському морі біля учасників ринку різні. Марія Ганчева очікує, що протокол все ж буде підписаний, враховуючи, що і російська сторона зараз також не має законних підстав виходити в море у зв’язку з нерозподіленим лімітом для вилову риби.
При цьому російський рибний флот на Азові пішов «своїм» шляхом. За словами Сергія Геращенка, рибалки РФ, не чекаючи підпису протоколу та розподілу квот, внесли зміни в правила рибальства і продовжують роботу.
Голова «Асоціації рибалок України» Олександр Чистяков вважає, що для вирішення цієї проблеми необхідно «змінити політичний погляд на Азовське море». За його оцінками, якщо українські рибалки будуть працювати тільки в прибережній зоні, це принесе до 2 тис. т риби на рік. Для порівняння, в 2018 році в Азовському морі було виловлено 16 тис. т риби. «При цьому через простій суден можлива втрата риболовецького флоту на Азові і кадрові проблеми в галузі», — побоюється Чистяков.
Як повідомляв iAgro, в.о. міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк рекомендував Держрибагентству України провести засідання комісії на території третіх країн. Оскільки всі рішення вже узгоджено, залишилося тільки підписати фінальний протокол за квотами на вилов риби в Азовському морі. В кінці грудня 2018 року проводилися консультації з Міністерством закордонних справ України для направлення дипломатичними каналами проекту протоколу в РФ для підписання. іAgro направив в Держрибагентство запит з проханням роз’яснити ситуацію, але на момент публікації матеріалу відповіді не отримав.
Довідка
Рибальство в Азовському морі забезпечує 40-45% всього українського рибного промислу (в середньому по Україні 80-90 тис. Т в рік). На даний момент він регулюється договором між урядами України і РФ про співпрацю в галузі рибного господарства та угодою між Держкомітетом України з рибного господарства та рибної промисловості та Комітетом РФ з питань рибальства в Азовському морі.
Квоти на вилов риби в Азовському морі розподіляються між Україною і РФ протоколом засідання Українсько-Російської комісії з питань рибальства в Азовському морі. Засідання цієї комісії проходило в Києві 24 жовтня, але протокол з розподілу квот на вилов риби не був підписаний.
Фото: «Українська правда»