21 січня Україна уклала угоду про зону вільної торгівлі (ЗВТ) з Ізраїлем. Віце-прем’єр-міністр Степан Кубів, який підписав документ, заявив, що ЗВТ дозволить розширити традиційний український експорт, зокрема, для продукції агропромислового комплексу, а також відкриє нові можливості з експорту товарів з високою доданою вартістю.
Значущі товари
За словами віце-прем’єра, експорт українських товарів до Ізраїлю зростає: якщо в 2016 році він склав 488,5 млн дол., то в 2017 році — 604,6 млн дол., а за 11 місяців 2018 року — 535 млн дол. Слід відзначити, що продукція АПК та харчової промисловості займає левову частку в експорті українських товарів до Ізраїлю. Зокрема, за даними Державної служби статистики, в 2017 році експорт зернових з України в Ізраїль виріс в порівнянні з 2016 роком на 60% і зайняв частку в 46,5% в загальному обсязі експорту товарів, насіння і плоди олійних зайняли майже 8%, залишки і відходи харчової промисловості — 4,8%, деревина і вироби з неї — 1,7%, рослинні і тваринні жири і олії — 1,6%, молоко, молочна продукція, яйця птиці, натуральний мед — 1,5%, цукор і кондитерські вироби — 1,4%. Всього ж частка аграрної продукції і харчопрому при поставках з України до Ізраїлю за 2015-2017 роки становила 60-68%.
Пільгові умови
Крім того, після початку дії ЗВТ Степан Кубів прогнозує зростання інвестицій з Ізраїлю в український агропромисловий комплекс, створення нових і модернізацію існуючих виробництв агропродукції.
Також з 1 січня цього року Україна отримала членство в Пан-Євро-Мед (Регіональна конвенція про пан-євро-середземноморські преференційні правила визначення походження), яка дозволить створити трикутник вільної торгівлі «ЄС — Україна — Ізраїль». Це означає, що українські компанії зможуть імпортувати сировину з Ізраїлю, переробляти її в Україні і експортувати в країни ЄС за пільговою митною ставкою. «Такий механізм створює додаткові стимули для розміщення виробництва з високою доданою вартістю саме в Україні», — сказав Степан Кубів.
Перспективні галузі
Наталія Микольська, екс-заступник міністра економічного розвитку і торгівлі, написала на своїй сторінці в Facebook, що Ізраїль входить в ТОП-20 ринків у фокусі Експортної стратегії України. І підписання угоди про ЗВТ з цією країною створює нові можливості для українських промислових товарів і сільськогосподарської продукції, для зростання інвестицій з Ізраїлю в Україну, а також інвестицій з інших країн для розміщення виробничих потужностей в Україні з метою подальшого експорту продукції в Ізраїль. «Угода дасть «зелене світло» для кооперації українських та ізраїльських підприємств у багатьох сферах: high-tech, інжиніринг, переробне обладнання для харчової промисловості та інше», — зазначила Наталія Микольська.
Однак головні «пряники» від ЗВТ з Ізраїлем дістануться не аграріям, а виробникам промислової продукції — за словами Степана Кубіва, угода передбачає скасування ввізних мит приблизно для 80% промислових товарів, а завдяки скасуванню близько 70% ввізних мит на ізраїльську промпродукцію стане можливим високотехнологічний інвестиційний імпорт, який буде сприяти модернізації промислового виробництва в Україні.
Історія питання
Узгодження тексту угоди про ЗВТ відбувалося непросто. У серпні 2017 року міністр з питань охорони навколишнього середовища Держави Ізраїль, міністр у справах Єрусалима і спадщини Зєев Елькін в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» відзначав, що одним з дискусійних питань була пшениця — Україна є одним з головних її постачальників в Ізраїль, а тому просила гарантувати досить великі пільги в рамках ЗВТ з цієї товарної позиції. Ізраїль зі свого боку хотів гарантій продуктової безпеки — зокрема, стабільних поставок незалежно від того, що відбувається в Україні.
Зєев Елькін тоді відзначав, що модель, яка дозволить дотримати інтереси обох сторін, вже вироблена. Яким чином це питання було вирішене в результаті, поки невідомо.
Багаторазового збільшення двостороннього товарообігу найближчим часом очікувати не варто — напередодні підписання ЗВТ заступник посла Держави Ізраїль в Україні Еміль Бен Нафталі в інтерв’ю Українському радіо описав перспективи зростання зовнішньої торгівлі між двома країнами. За його словами, якщо в 2018 році загальний обсяг торговельних операцій між Україною та Ізраїлем становив майже 1 млрд дол., то в найближчі п’ять років він виросте на 15%.
Хто у виграші?
Як повідомляв iAgro, на етапі підготовки тексту угоди передбачалося, що українська пшениця буде експортуватися в Ізраїль без мит тільки в рамках квоти, але який її розмір — поки не уточнюється. Крім пшениці, квоти на безмитне ввезення передбачалися для української соняшникової олії і окремих видів молочної продукції, тобто — на основні українські експортні позиції. Також очікувалося, що угода про ЗВТ з Ізраїлем передбачає перехідні періоди — три, п’ять і сім років — протягом яких мита на українські товари будуть знижуватися до нуля: через три роки мита будуть обнулені для спецій, насіння, борошна, кетчупів, консервів і кондитерських виробів.
Певну вигоду від ЗВТ з Ізраїлем очікували виробники овочів і фруктів — в березні 2018 року експерти Української плодоовочевої асоціації (УПОА) відзначали, що щорічно Ізраїль імпортує плодоовочевої продукції на 400-450 млн дол., і Україна могла б зайняти свою нішу в поставках волоських горіхів, за якими наша країна є найбільшим експортером в Європі. Також Україна могла б поставляти 5-7 тис. тонн яблук, потіснивши Туреччину, Китай та Іспанію. Крім того, українські компанії могли б зайняти частину ринку заморожених і свіжих ягід, цибулі, а також помідорів, коли в літній період їх виробництво в Ізраїлі ускладнене високими температурами.
Однак, як саме врегульовані у ЗВТ питання експорту української аграрної продукції і, зокрема, пшениці, поки сказати складно — на запит iAgro про деталі угоди, що стосуються взаємної торгівлі аграрними продуктами, Міністерство економічного розвитку і торгівлі ще не відповіло.