Депутати Верховної Ради пропонують з 1 січня 2025 року повністю заборонити вирощування в Україні тварин з метою отримання хутра. 7 лютого група депутатів, серед яких Мустафа Найєм, Олена Шкруп, Юрій Береза, Олександр Кірш та інші, зареєстрували в парламенті відповідний законопроект №10019.
Крім того, до моменту введення заборони підприємці, які володіють звірофермами, мають змінити умови утримання тварин. Зокрема, вони зобов’язані відмовитися від клітин і значно збільшити площу утримання тварин — на одну лисицю, єнотовидного собаку, тхора або песця має припадати не менше 50 кв. м площі, на одну норку — не менше 10 кв. м. Виконання такої вимоги рівносильно забороні діяльності з вирощування в Україні тварин для хутряного виробництва.
За даними, опублікованими на сайті Верховної Ради, в жовтні 2018 року завершився збір підписів під петицією про заборону виробництва хутра. Петицію підтримало 27,5 тис. осіб.
Павло Вишебаба,
засновник організації «Єдина планета», координатор кампанія ХутроOFF:
Цей закон спрямований в першу чергу на захист прав українців, в другу — на захист прав тварин, в третю — на захист гуманності і цивілізованості нашої країни.
Одна ферма на 50 тис. норок виробляє в рік 2,5 тис. тонн відходів, і всі хутряні ферми забруднюють грунти, наші чорноземи, якими ми так пишаємося. А вже через грунт відходи забруднюють підземні води. Це неодноразово зафіксовано нашою організацією і місцевими жителями. Доведені факти, наприклад, забруднення фекаліями тварин і бактеріями питної води в селі Ковалин Переяслав-Хмельницького району Київської області. Поверхневі води забруднюються фосфатами, азотом і хлоридами, відбувається висушування водойм. Світовий банк відніс виробництво хутра до п’ятірки найгірших з точки зору забруднення навколишнього середовища важкими металами, тому що при ньому використовується хімія.
Крім того, місцеві жителі, які живуть біля ферм, страждають від захворювань дихальних шляхів, алергічних реакцій, мігрені. Умови роботи на таких фермах, перш за все норкових, дуже важкі. Більше 2-3 місяців там неможливо працювати. Потім ці норки сняться, особливо тим, хто вбиває тварин на фабриці. А коли говорять про робочі місця, то робота на фермі полягає в тому, щоб давати корм тваринам і прибирати фекалії за ними. Це зовсім не кваліфікована робота, яка цінність в таких робочих місцях?
14 країн Європи вже повністю заборонили це виробництво, інші країни — обмежують його, треті пішли по хитрому шляху — ввели такі умови утримання тварин, що жодна ферма їх не може виконати. І через те, що такі ферми забороняються в Європі, вони переміщаються в Україну. Наш законопроект зупинить цей процес.
Окремо хочу сказати про такий аспект проблеми, як ставлення до тварин. Потрібно розділяти сільськогосподарських і диких тварин. Коли ми говоримо про виробництво хутра, маються на увазі саме дикі. Європейці вже визнали, що розведення диких тварин заради хутра — це невиправдана жорстокість, тому що ці тварини мають потужні інстинкти, їм потрібен рух: бігати, рити землю, плавати у водоймах. І утримання їх в клітці 30 на 40 см — негуманно і аморально. А методи вбивства більше нагадують тортури.
Олександр Дикий,
президент Асоціації звіроводів України:
В Україні 95% ферм, які виробляють хутро, — це нові підприємства, відкриті за останні шість років. Вони побудовані за європейськими стандартами та вимогами, і працюють під європейськими сертифікатами. Закрити такі ферми неможливо, для цього повинні бути вагомі причини, а не просто чиєсь бажання. Є розуміння, хто це лобіює. Це деякі політичні сили, і кампанію підхоплюють «зелені».
Але хутряне виробництво — це ціла галузь, яка крім виробництва хутра також є утилізатором курячих і рибних відходів, десятки тисяч тонн яких звірогосподарства «з’їдають» замість того, щоб ті закопувались десь у лісі.
Ці підприємства дають робочі місця в сільській місцевості, платять офіційні зарплати — близько 12-16 тис. гривень. Всі вони платять податки, як і інші сільгосппідприємства в країні. В галузі працює близько 1,5 тис. чоловік, і щомісяця тільки податків з заробітної плати в бюджет надходить близько 10 млн гривень.
Крім того, хутро, яке виробляється в Україні, на 98-99% експортується — і приносить валютну виручку. Вона від року до року коливається в залежності від вартості хутра на міжнародних аукціонах, але становить від 30 до 75 млн доларів.
Звіринництво — це єдина галузь тваринництва в Україні, в якій на законодавчому рівні затверджені стандарти утримання, методи вирощування, забою, що повністю відповідає законам Європейського Союзу. Законодавство регламентує навіть способи евтаназії — гуманні методи умертвіння тварин, що виключають їх передсмертні страждання.
При цьому потрібно розрізняти підприємства, які розводять хутрових тварин, і шкірзавод, які займаються дубленням і забарвленням шкіри та хутра. Це абсолютно різні підприємства. Всі шкури, які виробляються в Україні, вивозяться в Євросоюз в невичиненному висушеному вигляді. Процес дублення проходить після реалізації шкір на аукціонах і за межами України. Звірофермам заборонено використовувати будь-які хімікати, а міжнародні аукціони, на яких реалізовується сировина, контролюють це. Ніяких формальдегідів, хрому або будь-яких хімікатів звіроферми не використовують.
Що стосується ризику для здоров’я людей, то більшість європейських фермерів живуть на фермах або поруч з ними, і це доводить, що це повністю безпечно за умови дотримання всіх технологій і рекомендацій.
І що стосується закриття звіроферми в Європі, то, наприклад, в Данії розташовано 1400 ферм, на яких в 2018 році було вирощено 17 млн голів норки, в Польщі — 600 ферм і 5 млн норки, в Фінляндії — 400 ферм і 2 млн голів норки. В Україні — історично сільськогосподарській країні, з найбільшою в Європі територією, вирощується тільки 1% від світового виробництва норки.
Тому бажання деяких активістів, яким дали грошей, щоб проштовхувати заборону, не завжди збігається з економічною дійсністю. Тому дурниці, прописані в законопроекті, ми сподіваємося, ні до чого не приведуть, і цей законопроект ніхто навіть розглядати не буде.