Міністерство соціальної політики виступило з ініціативою жорстко обмежити використання при оформленні трудових відносин між роботодавцем і найманим працівником форми цивільних взаємовідносин і ФОП (фізична особа-підприємець) замість найму таких співробітників на роботу. Міністерство розробило відповідний законопроект, який оприлюднило для обговорення.
Визначати «причетність» компаній до трудових відносин з фізособами в Мінсоцполітики пропонують по семи критеріям. І якщо при перевірці роботодавця будуть виявлені хоча б три з них, то компанія-порушник буде оштрафована на 30 мінімальних заробітних плат (зараз це більше 125 тис. гривень) за кожного безробітного співробітника.
Критерії такі:
1) періодично (два і більше разів) особа отримує винагороду за роботу в інтересах третьої особи;
2) виконує роботу особисто згідно конкретною кваліфікацією, професією, посадою за дорученням і під контролем особи, в інтересах якої виконується робота;
3) винагорода за виконану роботу (надані послуги) є єдиним джерелом доходу особи або становить 75% і більше доходів протягом шести календарних місяців;
4) особа, в інтересах якої виконується робота, визначає робоче місце, на якому виконується ця робота;
5) особа виконує роботу, подібну до тієї, що виконується штатними співробітниками роботодавця;
6) особа, в інтересах якої виконується робота, організовує умови для її виконання (обладнання, інструменти, матеріали, сировину, робоче місце);
7) тривалість робочого часу і відпочинку встановлює особу, в інтересах якої виконується робота.
У цій ініціативі громадяни побачили в першу чергу наступ на малий бізнес і спроби ліквідувати легальні схеми оптимізації податкового навантаження. У мережі спалахнула гостра дискусія. Однак аграрному сектору дані нововведення загрожують в мінімальному ступені, вважають опитані iAgro експерти. При цьому вони не змогли назвати навіть приблизну кількість ФОПів, задіяних в сільськогосподарській сфері. «Аграрний бізнес працює на спеціальному режимі оподаткування, тому у нього своє «весілля», — каже економічний експерт Олексій Кущ.
Якщо законопроект все ж буде прийнятий, то його норми безпосередньо торкнуться IT-сфери та юриспруденції, де форма працевлаштування в вигляді ФОП використовується найбільш активно. На думку Тимофія Милованова, почесного президента Київської школи економіки, нововведення також торкнеться сфери торгівлі і громадського харчування, де використання ФОПів широко поширене — багато кафе і ресторани функціонують як дві окремих юридичних особи.
Однак Олексій Кущ сумнівається, що ця ініціатива Мінсоцполітики буде реалізована в життя. «До виборів це рішення прийнято не буде, тому що ніхто з нинішніх політиків не захоче закінчувати політичний цикл в ролі «могильника» малого бізнесу. Точно так же ця ініціатива не буде впроваджена і в наступному році, тому що ніхто не захоче починати новий політичний цикл з похорону малого бізнесу», — вважає він.
На думку Олексія Куща, швидше за все, питання трансформації податкового законодавства актуалізується в 2021 році. «Не виключаю, що якісь елементи будуть застосовані, але не в тому форматі, в якому це пропонується сьогодні. Тому що якщо буде впроваджена нинішня ініціатива Мінсоцполітики, то фактично це означатиме, що малий бізнес буде або остаточно ліквідовано, або він піде в тінь», — сказав він.
У супровідній записці до законопроекту міністерство написало, що його основною метою є захист працівника, який в разі неналежного оформлення трудових відносин уражається в правах і, зокрема, втрачає право на соціальний пакет: відпустка, лікарняний, гарантію збереження робочого місця і виплати зарплати при виконанні їм державних або соціальних зобов’язань.
Заступник директора Європейської Бізнес Асоціації Світлана Михайловська вважає, що реформу трудового законодавства слід було б починати не з таких новацій, а з утвердження нового Трудового кодексу, оновлена редакція якого була прийнята у Верховній Раді в першому читанні ще в 2015 році, але відтоді не просунулася. «Адже ми з вами все ще живемо по радянському трудовому законодавству», — зазначає вона.
На думку Михайловської, якщо говорити про те, що весь персонал необхідно перевести на пряме працевлаштування, тоді слід паралельно знижувати податковий тиск. «Давайте виводити з тіні, а не навпаки, ускладнювати або ставити додаткові бар’єри дійсно чесному бізнесу. Нам здається, ця ініціатива Мінсоцполітики — дуже точкове, вирване з контексту і несистемний рішення на шляху до правильної мети — боротьби з нелегальним працевлаштуванням. Потрібно знижувати податкове навантаження на фонд оплати праці і вводити розумні перехідні періоди», — сказала вона.