Імпортери ЗЗР просять уряд розблокувати реєстрацію нових пестицидів і агрохімікатів; учасники ринку вказують на екологічні ризики такого рішення.

Сільгоспвиробники занепокоєні — реєстрація нових пестицидів і агрохімікатів в Україні залишається заблокованою. Про це повідомила Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), яка звернулася з відповідним листом до міністра екології та природних ресурсів України.

За даними УКАБ, з грудня минулого року реєстрація пестицидів і агрохімікатів в Україні фактично зупинена на етапі екологічної експертизи. Справа в новій законодавчій новації — законі «Про оцінку впливу на навколишнє середовище», який набрав чинності 18 червня минулого року, і, згідно з яким, етап екологічної експертизи повинен бути замінений на експертну оцінку. Різниця між поняттями «екологічна експертиза» і «експертна оцінка» пересічній людині не очевидна, однак процедурно вони сильно відрізняються.

УКАБ зазначає, що Порядок проведення еколого-експертної оцінки матеріалів, поданих для реєстрації пестицидів і агрохімікатів досі не затверджений, тож вона і не проводиться.

«У шестимісячний строк із дня набрання чинності законом, тобто 18 червня 2017 р., повинні бути прийняті нормативно-правові акти, передбачені законодавством, про оцінку впливу на навколишнє середовище. Проте, на сьогодні ні проекту, ні якоїсь інформації по розробці Порядку отримання екологоекспертної оцінки немає», — йдеться в листі УКАБ на ім’я міністра екології.

Однак, для того, щоб такий порядок прийняти, його потрібно спочатку розробити, а потім — узгодити з профільними асоціаціями та бізнесом. Поки ж, через відсутність нормативного документа, ситуація з реєстрацією нових препаратів залишається невизначеною.

За словами координатора агрохімічного комітету УКАБ Ольги Кухар, документ стосується реєстрації нових пестицидів, які ще не використовувалися в Україні. Вона уточнює, що реєстрація препаратів — довгий процес, який загалом триває приблизно три роки. Хороша новина — частина засобів захисту рослин (ЗЗР), що необхідна для роботи в цьому сезоні, вже завезена в Україну. За даними Державної фіскальної служби, в січні цього року було імпортовано понад 12 тис. тонн пестицидів, що перевищує обсяги ввезення в 2017 році, коли було ввезено майже 11 тис. тонн. Щорічно в Україні аграрії використовують близько 100 тис. тонн пестицидів.

«Без цього документа сільське господарство виживе і буде працювати. Але без нього ми будемо відставати в технологіях, і, відповідно, згодом це принесе сумні плоди», — вважає експерт ринку пестицидів інформагенції «Інфоіндустрія» Ігор Герасименко.

Ще у вересні минулого року УКАБ разом з Американською торговою палатою закликав Верховну Раду спростити ввезення в Україну імпортних ЗЗР. Сьогодні, щоб ввезти в Україну ЗЗР навіть для випробувань і досліджень, потрібно надати документальне підтвердження, що цей пестицид або агрохімікат зареєстрований в тій країні, в якій він зроблений. Однак, на практиці ця норма створює істотні труднощі для ввезення: адже, де-факто, не всі ЗЗР зареєстровані в країнах-виробниках, оскільки вони можуть там і не застосовуватися через різні кліматичні умови.

Чинне обмеження гальмує розробки інноваційних препаратів, які не можуть потрапити до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні. Як результат, українські аграрії не мають доступу до технологій і продуктів нового покоління, а через це втрачають врожаї. Раніше УКАБ підрахував, що заборона завадила збільшенню врожайності на 10-40%, залежно від сільгоспкультури і напрямку дії препарату. Для країни, яка в минулому році заробила на експорті продукції рослинництва 16,7 млрд доларів (це більше третини всього товарного експорту), такі втрати надто відчутні.

Відзначимо, що нові екологічні норми істотно забюрократизували дозвільні процеси і в інших галузях, наприклад в аграрному будівництві. «Під девізом інтеграції з ЄС, в законі прописали драконівські норми, які, по-перше, затягують процес отримання дозволів на три місяці; по-друге, створюють передумови для корупції з боку екологів», — говорить представник управління АПК облдержадміністрації однієї з центральних областей, де таким чином зависло кілька інвестпроектів.

Однак, у деяких підвищених вимогах до екологічної експертизи агрохімікатів, що ввозяться, ці заходи можуть виявитися доречними. Президент Української бізнес-асоціації Володимир Чеповий зазначає, що лояльний режим ввезення перетворить українські поля на полігон для випробувань з харчовим ланцюжком. «В Євросоюзі немає такого законодавства, яке б дозволяло ввезення неперевірених речовин. Мій посил — давайте не будемо заробляти гроші на знищення здоров’я української нації», — підкреслив він.

Світова кон’юнктура

За даними інформаційної агенції «Інфоіндустрія», Китай, що є одним з найбільших виробників пестицидів, знизив їх випуск. Зниження виробництва пов’язане з масштабними перевірками, які проводить влада Китаю з метою покращити екологічну ситуацію в країні. За результатами перевірок, влада видає компаніям-виробникам дозвіл на подальшу роботу.

«Дозволи видаються, але далеко не всім. Здебільшого, дозволи отримують великі компанії, яким легше привести своє виробництво у відповідність з новими вимогами щодо викидів та забруднення. Китай у свою п’ятирічку заклав плани скорочення кількості виробників ЗЗР та посилення тих, що залишилися», — сказав Ігор Герасименко.

Зниження виробництва в Китаї вже призвело до того, що за підсумками 2017 року пестициди для українських покупців зросли в ціні на 30%. Однак, незабаром може настати перелом — перевірки в Китаї планується завершити тільки в кінці березня 2018 року.

Герасименко впевнений, що у зв’язку з перевірками в Китаї, проблем із забезпеченням пестицидами не виникне: «У цьому сезоні у нас ще використовуватимуть імпортовані з Китаю запаси, які залишилися з минулого сезону, плюс – європейський імпорт з інших країн. Думаю, що ми зможемо забезпечити сезон необхідним обсягом пестицидів».

Проте, внаслідок спроб Китаю впорядкувати свою галузь виробництва пестицидів, ціни на них підняли не тільки китайські, але й інші світові виробники. А це означає, що українським аграріям потрібно готуватися витрачати більше грошей за вже звичні ЗЗР.

Олександр Суков
Журналіст