Зростання цін на основні продукти харчування напередодні свят — суто український винахід. 

Великдень — це не тільки свято Христового воскресіння, а й причина стрімкої динаміки цифр на продуктових цінниках — головні складові Великоднього кошика.

Наскільки вони подорожчали і в чому причина цього?

Олексій Дорошенко, генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж

Наближаються Великодні свята, і прийшов час підрахувати, скільки цього року коштуватиме українцю традиційний Великодній кошик (з базовим набором продуктів, на підставі переліку яких проводилися розрахунки, можна ознайомитися в таблиці – iAgro).

За нашими розрахунками, Великодній кошик за рік в середньому по країні подорожчав на 25% до 326,8 грн, а в столиці він коштує ще дорожче — 358,8 грн. Однак ціна Великоднього кошика в цілому, в порівнянні з окремими продуктами і взагалі в порівнянні з інфляцією, зросла не надто й сильно. Наприклад, той же суто м’ясний кошик у нас за рік подорожчав на 40%, а овочевий – на 35%. Мене часто запитують: чи можливе підвищення цін на продукти перед святами? В умовах, коли держава взагалі відсторонилася від процесу контролю за цінами, відповідь — так, виробники можуть необгрунтовано підвищити ціни. Наша асоціація вже давно відстежує вартість продуктів, і, маю сказати, що в інших країнах такого явища перед святами ми не побачили. Навіть підняття ціни на 1% призводить до перевірки спеціальної комісії, і якщо вона з’ясує, що підвищення було викликано лише бажанням торгової мережі заробити, то відразу можна нарватися на великий штраф.

В Україні підвищення цін і на 30% не тягне за собою ніяких наслідків. Наприклад, цитрусові перед Новим роком у нас подорожчали і коштували на 30-40% дорожче, ніж в Польщі. У січні-лютому вони поступово падали в ціні, і зараз вони дешевше, ніж в Польщі. Такі передсвяткові подорожчання притаманні тільки Україні, тому що спочатку ціна на продукти була досить низькою. Це дозволяло підвищувати ціни саме тоді, коли з’являвся великий попит.

У Європі ціна досить висока і там система державного захисту споживачів такі речі відстежує і присікає. Якщо хтось каже, що в країнах розвиненого капіталізму ціни регулює виключно ринок, то це було правдою тільки в 1980-ті роки. А вже в 1990-ті і після кризи 2008 року держоргани настільки посилили контроль над усіма процесами в економіці, що фактично вже важко згадати, що там не регулюється. Бізнес вже давно звик. Ринок, що сам себе регулює — це щось з економічної теорії. Як мінімум в Європі, такого самостійного ринку немає вже років 30. Реальність зовсім інша. Наприклад, якщо ви отримуєте платіж з Кіпру, то у вас в Німеччині на наступний день на порозі стоятимуть представники фінансової поліції. Ви коли-небудь чули про щось подібне в Україні? А там такі речі вважаються нормою.

Система контролю держави над бізнесом у Франції настільки жорстка, що ми навіть не можемо собі цього уявити. Наприклад, там великі торгові мережі зобов’язані фінансувати навчання персоналу маленьких магазинчиків, посилювати малий бізнес, який буде створювати їм конкуренцію. І це — політика держави, яка таким чином створила досить сильну конкуренцію в бізнесі. В Україні на необґрунтованому підвищенні цін довгий час заробляли саме торгові мережі, і саме на їх рівні була найбільша кількість порушень. Однак після того, як Антимонопольний комітет оштрафував мережі за картельну змову, гра з цінами змістилася на поле виробників.

Бажання виробників заробити на іграх з цінами — зрозуміло. Тому що в умовно ризиковій країні бізнес не може бути стабільно прибутковим, і такі ситуативні скачки цін — це плата за поганий інвестклімат. У підсумку, кол ми платимо в супермаркеті за продукти, що різко подорожчали, ми насправді оплачуємо ризики, які держава постійно створює бізнесу.

Що входить в «середній» Великодній кошик і орієнтовні ціни на її складові

Дані: Українська асоціація постачальників торговельних мереж