За швейцарської «оболонкою» може стояти український власник, який легалізує свій бізнес. 

На тісний український ринок зернових і олійних культур вирішила зайти ще одна іноземна компанія. Швейцарська Marcoрolo Commodities SA, яка спеціалізується на торгівлі зерновими, олійними, продуктами переробки та біопаливом, повідомила про відкриття в Україні свого представництва.

За словами директора департаменту аналітики Marcoрolo Commodities Олени нероба, компанія налагодила тісні зв’язки між країнами-виробниками сільськогосподарської продукції та країнами, де фіксується високий попит через відсутність власних ресурсів. З метою максимізації ефективності роботи на ринку Причорномор’я, компанія Marcoрolo Commodities вирішила до нового сезону відкрити локальне представництво, в завдання якого входитиме закупівля зерна і продуктів переробки і постачання на СРТ для подальшого продажу на FOB/CIF кінцевим споживачам. Середній розмір угоди — 15 тис. тонн зернових або 10 тис. тонн продуктів переробки. Компанія планує закуповувати в Україні кукурудзу, соєві боби, пшеницю, ячмінь, шрот соняшниковий і соєвий, а також соняшникову олію. Компанія заявила про агресивні плани — вийти на 1 млн тонн поставки в сезон з регіону, з яких на Україну буде припадати не менше 0,5 млн тонн в сезон.

Олена Нероба повідомила, що компанія вивчає місцеву законодавчу базу і оцінює локальні інвестиційні ризики, після чого вирішить, чи буде вкладати в створення в Україні власної інфраструктури. «Не виключено, що в разі позитивного результату аудиту країни фахівцями Marcoрolo Commodities, компанія не обмежиться тільки трейдингом», — повідомила вона.

За даними компанії, власник Marcoрolo — Гонсало де Лусаррета (Gonzalo de Lusarreta), який працював в компаніях Andre & Cie., Bunge Global Market, Noble Group, Falck Energy і Globasol Energias Renovables. Там запевняють, що українських «коренів» у компанії немає. Раніше діяльність Marcoрolo була зосереджена на поставках з Південної Америки. Зараз вона планує, крім офісу в Україні, відкрити також представництво в Мадриді — щоб легше було працювати з півднем Європи, і в Сінгапурі — для виходу на ринок Азії.

iAgro опитало експертів — чи вдасться новому гравцеві закріпитися на українському ринку, і чим він привабливий для нових трейдерів.

Директор по бізнес-розвитку компанії Europ Insurance Brokers Євген Пастухов в коментарі iAgro припустив, що новий гравець може закріпитися, якщо у нього будуть певні конкурентні переваги, в першу і єдину чергу — цінові.

«Якщо у них буде, скажімо, власний автопарк, і вони будуть пропонувати постачальникам сировини конкурентні ціни, форвардні продукти, то все складеться», — сказав він. Водночас він констатує, що український ринок характеризується високою конкуренцією, до того ж в останні роки на ринку знизилася кількість «дрібних локальних трейдерів» (по суті — скупників сировини в регіонах за заниженими цінами). «Самі виробники стали більш інформовані про ціни, їх тенденції і т.д., віддаючи все більше переваги великим гравцям, які часто пропонують додаткові сервіси (як трейдери, так і компанії-дистриб’ютори, які працюють за бартером — ред.)», — сказав він. Тому запорука успіху нового гравця — продуманість маркетингового ланцюга (логістика, менеджери, зберігання, робота в портах).

Заступник директора ПроАгро Груп Марія Колесник зазначила, що український ринок дуже цікавий для експортерів, водночас практично всі крупні світові компанії вже присутні в Україні, а більшість з них вже тут «осіли», обзавелися землею або логістичними складами. Водночас вона зазначила, що в Україні сильна конкуренція за портові потужності, а без власних елеваторів власним трейдингом займатися практично неможливо.

Один із зернотрейдерів в бесіді з iAgro зазначив, що конкуренція на українському ринку досить жорстка, і якщо нова компанія хоче на ньому закріпитися, то вона повинна запропонувати за товар ціну краще, ніж у транснаціональних корпорацій (що дуже складно, і фактично неможливо). Великі гравці вже давно поділили між собою постачальників зерна в Україні, і працюють з одними і тими ж продавцями роками. Тому якщо у компанії немає якоїсь явної конкурентної переваги, то їй доведеться протягом 5 років вибудовувати систему закупівель і весь цей час працювати в збиток. Також співрозмовник iAgro засумнівався, що Marcoрolo Commodities — це чисто іноземна компанія. За його словами, сьогодні світ змінюється в бік прозорості, і якщо раніше трейдери працювали через офшори: Сейшели, Панаму, Багами, то зараз їх банки вимагають переводити бізнес в прозорі країни — до Швейцарії або будь-яку іншу європейську країну.

«Тому ніякі це не швейцарці. Насправді бенефіціари цієї компанії — чисто українські хлопці, які сидять в Києві чи Одесі, ведуть тут бізнес, але просто вони загорнуті в швейцарську «оболонку». Всі так бізнес зараз ведуть», — сказав він, додавши, що таким чином український бізнес може інвестувати в Україну раніше виведені капітали. Він також сказав, що легалізація бізнесу — це загальна тенденція по ринку.

Ці слова підтверджує і інформація про те, що компанії з українськими власниками починають відкривати офіси в Європі. Зокрема, в жовтні минулого року, українська компанія «Комора Експорт БКВ», яка за результатами 2016 року увійшла в десятку найбільших українських експортерів пшениці, повідомила про створення компанії «Комора Трейдинг» зі штаб-квартирою в Цузі (Швейцарія). Компанія тоді пояснила, що наявність офісу в Швейцарії дасть їй можливість мати не тільки іміджеві преференції, але і рахунок в першокласному європейському банку. Водночас на швейцарський офіс компанії ляже завдання по залученню фінансування і повноцінної трейдингової діяльності — забезпеченням трейда, фрахту суден, продажу, а також оплата послуг експедитора, перевалки і, можливо, фінансування до форварда. М

арія Колесник зазначила, що створення українськими власниками бізнесу компаній в іноземній юрисдикції (але не в офшорі) дозволяє спростити вихід на біржу, швидше проводити фінансові операції і отримувати фінансування в західних банках під 1,5-2% річних. Крім того, це дозволяє захистити бізнес від ризиків з боку українських держорганів, зокрема — з боку НБУ по валютному виторгу і з боку Державної фіскальної служби — за претензіями, що стосуються сплати податків. Також закордонна юрисдикція дозволяє захистити бізнес від рейдерських атак.

Довідка

За прогнозами Міністерства Агрополітики, експорт зернових з України в 2017/2018 МР складе 41 млн тонн. Станом на 14 березня було експортовано 28,36 млн т.