Таким чином сума держдопомоги, на яку може претендувати МХП, зросла вдвічі, до 900 млн грн.
На засіданні 28 березня Кабмін погодив запропоноване депутатами бюджетного комітету парламенту обнулення лімітів для одержувачів держдотацій — великих роботодавців. Як повідомило джерело в КМУ— представник економічного блоку уряду, відповідні зміни були внесені до постанови про порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті на підтримку галузі тваринництва. «Прийняли з доопрацюванням», — сказав він iAgro.
Отже, розмір компенсації за завершення в цьому році етапів будівництва та реконструкції тваринницьких комплексів складе:
Для об’єктів вартістю до 500 млн гривень — 30%
Для об’єктів вартістю від 500 млн гривень — 30% від 500 млн грн (тобто 150 млн грн)
Для об’єктів, які створюють 500 і більше робочих місць, незалежно від їх вартості — 30%
Програма компенсації вартості будівництва та реконструкції тваринницьких комплексів поширюється на проекти по утриманню ВРХ, свиней, птиці (в тому числі водоплавної і індиків), доїльні зали, підприємств з опрацювання м’ясомолочної продукції.
Однак, попри розлогий список вигодонабувачів, основним бенефіціаром цієї програми держпідтримки традиційно називають холдинг МХП Юрія Косюка, на який в минулому році припало близько половини всіх дотацій за програмою квазіакуммуляціі і яка в цьому році скасована. МХП вводить в експлуатацію наступну чергу Вінницької птахофабрики і таким чином зможе претендувати на суму в близько 900 млн гривень із загального бюджету в 2,4 млрд гривень передбачених за цією програмою.
«У разі, якщо б збереглися ліміти, МХП отримав би майже вдвічі менше — близько 500 млн гривень», — пояснив на умовах анонімності народний депутат, представник аграрного комітету парламенту.
На прохання iAgro верифікувати ці цифри Юрій Косюк не відповів.
Наскільки виправданий такий підхід тим, що проблема із зайнятістю в сільській місцевості дійсно близька до катастрофічної? Водночас офіційна статистика навіть не враховує поняття прихованого безробіття в селах, яка маскується самозайнятістю — тобто, фактично, веденням натурального господарства. За словами Сергія Лабазюка, члена Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин, в цілому проблема зайнятості в сільській місцевості стоїть гостро. «Але сучасна форма сільськогосподарського виробництва не вимагає тієї кількості працездатного сільського населення, яке є на даний момент. Тому говорити, що за рахунок агроструктур ми забезпечимо людей 100% роботою — це нереально», — говорить він.
Водночас навіть у разі створення 500+ робочих місць не факт, що їх вдасться заповнити і таким чином соціальний ефект держдотацій буде втрачено. «Польща відкрила свої кордони для наших людей і офіційно їх працевлаштовує. В Україні навіть найбільші агроструктури не в змозі платити таку заробітну плату, як у Європі», — каже він.
Як раніше зазначав у своїй колонці для iAgro Леонід Козаченко, голова підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі аграрного комітету ВР, зняття лімітів з подачі бюджетного комітету відбулося: а) спонтанно; б) з незрозумілої логіки. На його думку, це призведе до того, що більша частина дотацій (як мінімум за цією програмою) осяде у провідних гравців. «Принципове питання — черговість виплати дотацій в рамках виділених фінансових обсягів. Тобто, невеликим сільгоспвиробникам можуть і не відмовляти в підтримці безпосередньо, їм просто будуть говорити, що закінчилися гроші, тому що великі підприємства раніше подали заявки і вибрали всі відведені на звітний період суми », — побоюється він. Ці побоювання розділяє і Лабазюк: «Великі компанії, які є на цьому ринку, мають більше 500 робочих місць. І якщо сьогодні їм залишити можливість отримати дотації без обмеження порога, вони заберуть все ті пару мільярдів з агродотацій, які є, і на цьому все закінчиться», — сказав він із застереженням, що великі гравці також мають право на отримання держдопомоги, але не в збиток дрібним.
«Вони [холдинги] вже мають доступ до більш дешевих фінансових ресурсів за кордоном. Їх економічне становище краще, ніж у дрібного агровиробника», — говорить він. З іншого боку, як нагадують учасники ринку, тваринництво і навіть птахівництво — це не тільки МХП, а й десятки компаній, яким Кабмін запропонував держпідтримку, що дасть можливість розвиватися. «Коли люди чують«птахівництво», то уявляють собі виключно виробництво курятини і тільки одну компанію. Так ось, це не так», — написав у блозі для одного з українських видань Володимир Дутчак, власник компанії« УПГ-інвест», найбільшого виробника м’яса індиків.
Інвестиції в будівництво сучасного заводу, що відповідає європейським стандартам, за його оцінкою, становлять 5-15 млн дол. в залежності від потужності, і реалізувати такий масштабний проект неможливо без підтримки з держбюджету. «Тому держпрограма компенсації тіла кредитів, залучених на будівництво тваринницьких комплексів, повністю відповідає потребам нашого бізнесу», — сказав він.
Довідка
За даними Держстату, в 2017 році в сільській місцевості нараховувалося 5,6 млн економічно-активного населення. Кількість офіційно безробітних становила 550 тис осіб або 9,9% від числа економічно-активного населення, проте цей показник не враховує поняття самозайнятості. В цілому по країні в сільському, рибному та лісовому господарстві в 2016 році було зайнято 2,866 млн осіб або кожен шостий українець.