Агрофонд і ДПЗКУ крім України мало кому цікаві.

Приватизувати два найбільших державних холдингу в АПК — Агрофонд і ДПЗКУ — буде складно через особливості цих активів. Таку думку в коментарі iAgro висловив народний депутат Сергій Лабазюк, член Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

За його словами, ще на етапі включення ПАТ «Аграрний фонд» і «Державної продовольчо-зернової корпорації України» (ДПЗКУ) до приватизаційного списку, було очевидно, що ці плани не будуть реалізовані і бюджет нічого не отримає від їх продажу в нинішньому році. Вчора Кабмін виключив ці компанії зі списку приватизації. ПАТ «Аграрний фонд» є по суті лише юридичною облонкою, його єдині активи — обробка і запаси зерна. Другий Аграрний фонд (ДСБУ) крім того, не має активів, крім цукру, що втратив свої кондиційні властивості, ще й обтяжений кримінальними справами.

«Що стосується ДСБУ« Аграрний фонд» його необхідно просто закривати», — вважає Сергій Лабазюк. Як писав iAgro, Мінагрополітики саме так і має намір вчинити. За словами Лабазюка, ситуація з ДПЗКУ ще складніша в силу взятих на себе зобов’язань і підписаного контракту з китайським Ексімбанком. «Ми маємо по цій структурі 1,5 млрд доларів боргу китайцям зі штрафними санкціями і необхідною компенсацією в разі невиконання контрактів. Отже, по ДПЗКУ сьогодні вже великий знак питання», — сказав він.

Він нагадав, що саме створення корпорації на базі активів ДАК «Хліб України» було проведено юридично-небездоганно, крім того мали місце масштабні розкрадання. «Була інформація, що на 200 млн доларів відвантажили продукцію нібито на арабські країни, яка фактично була оформлена на офшорні зони. Продукція була відвантажена, а гроші за цю продукцію в країну не надійшли. Були кримінальні справи, але вони нічим не закінчилися», — говорить він.

Контракти, підписані з Китаєм, також ускладнять приватизацію, бо покупець бере на себе зобов’язання по ним, а умови договорів Лабазюк називає «непідйомними».

«З Китаєм ми маємо таку кабалу, з якої виходити двома шляхами. Перший — в односторонньому порядку розривати угоди і повернути гроші, але це складно — грошей немає в ДПЗКУ. Другий варіант — це віддати їм компанію в рахунок цих боргів. Це в принципі для України плюс і ми вбиваємо двох зайців. Ми платимо борг — це раз. Ми їм даємо активи (елеватори, портові потужності), в які вони будуть змушені почати вкладати гроші», — вважає Сергій Лабазюк. З іншого боку, наскільки відомо, китайська сторона ніколи не проявляла зацікавленість у приватизації активів в Україні.