Як ми створили сільгоспкооператив і що з цього вийшло

Як ми створили сільгоспкооператив і що з цього вийшло

Голова кооперативу Екотайм — про перші труднощі і вигоди, які відкриваються, якщо їх подолати.

Як ми створили сільгоспкооператив і що з цього вийшло

Голова кооперативу Екотайм — про перші труднощі і вигоди, які відкриваються, якщо їх подолати.

У 2018 році з держбюджету спрямовується 1 млрд гривень на підтримку і розвиток фермерства. Кілька сотень мільйонів з цієї суми будуть виділені на розвиток сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в форматі компенсації 70% вартості придбаного ними обладнання. Як виглядає створення сільгоспкооперативу на практиці і в чому profit — розповідає Олександр Щербина, голова кооперативу «Екотайм» (Дніпропетровська область).

Найважливіше і водночас складне в створенні кооперативу це усвідомлення необхідності спільної праці. Це здається очевидним, але повірте — людям треба доносити необхідність і вигоди об’єднання. Іншого шляху, на мій погляд, немає. Ми створили два сільськогосподарських кооперативи. Один — зерновий, називається «Колос Єдності», голова Сергій Олійник. Другий — тваринницький, що спеціалізується на виробництві молока і м’яса, «Екотайм», голова — Олександр Щербина, тобто я. У зерновому кооперативі об’єдналися 32 фермери, в тваринницькому — 24.

Ми працюємо тільки з членами кооперативу, разово приєднатися з боку не вийде. Ці кооперативи ми створювали з чіткою метою — об’єднати зусилля і активи людей в різних сегментах. Одні займаються виробництвом кормів, у кого є техніка і можливість вирощувати зернові, треті освоїли переробку. В результаті виходить такий своєрідний замкнутий цикл виробництва. Наприклад, корми ми більше не закуповуємо з боку. Голова ставить членам кооперативу завдання, доводить плани і координує роботу системи. Умовно це виглядає так: «Ось вам корови, це ось вам корми, виходячи з їх якості ви повинні отримати близько 25 літрів молока на голову в день». Учасники орієнтуються на цю норму. Ми намагаємося мінімізувати ручну працю.

У сегменті ВРХ це зробити складно, але для вівчарства та свинарства ми прагнемо до мінімальної залученості людини в процеси. Фермер вранці встав, надів білий халат. У нього у дворі стоїть корпус на 50-60 голів свиней. Заглянув — вода є, в годівницях повно. Поросята всі нормальні, рухливі. Пішов займатися своєю справою. Потім заходить в кінці дня ще раз. Така мета. Такий великий комплекс плануємо запустити восени. Ми відпрацювали основні моменти його функціонування на дослідних ділянках. Невеликі комплекси по свинях 50-60 голів ми робимо по дворах селян.

Одне з важливих питань — це відходи виробництва. Ми зараз опрацьовуємо питання придбання біогазової установки, щоб виробництво було економічним і енергетично незалежним. Кооператив може собі це дозволити. Окремий фермер ні. Або візьміть виробничі процеси, здоров’я тварин. Фермер дзвонить в нашу службу підтримки кооперативу з питанням, наприклад, корова захворіла або пора запускати цикл розмноження. Приїжджає фахівець ветеринарний лікар або технік. Консультують, вирішують необхідні питання.

Але найголовніше — це збут. Кооперація — це єдиний формат співпраці фермерів, який може забезпечити відповідність продукції високим показникам якості. Зараз ми централізовано здаємо молоко на молокопереробні підприємства. Але мета створити у себе невеликий молокопереробний цех. В англомовній назві одного з кооперативів ми вже заклали перспективу виходу на зовнішній ринок і будемо працювати над цим. Але перш за все треба наситити власний внутрішній ринок екопродукції. Наш досвід показує, що фермер ставши членом кооперативу, може збільшити свої доходи в зерновій групі — мінімум на 10-20%, а при виробництві молока не менше ніж на 20-30%.

Умови роботи теж набагато краще, ніж коли ти працюєш один. У дівчат-фермерів навіть з’являється час манікюр зробити і спланувати свій робочий день, з огляду на графік приходу машини для аналізу молока. Вже є фермери, які взяли спочатку по 10 корів, і які тепер шкодують, що не взяли більше, наприклад, 20.Спочатку вони побоялися, а коли почали працювати в кооперативі зрозуміли всі переваги. Максимальні результати діяльності кооперативів відчуваються через п’ять шість років. Проблемних питань теж вистачає, але основних два. По-перше, це виділення землі під будівництво. Поки дозволу оформиш, йде багато сил і часу. Другий — це фінансування. Якби не було державної програми підтримки фермерства, то взагалі було б важко. Вона дає нам переваги. Дає нам можливість заходити навіть у Держгеокадастр, якому дано вказівку надавати заявками кооперативів сприяння і підвищену увагу.

Також проблемним питанням є висока вартість необхідного обладнання та енергоносіїв для забезпечення діяльності. Але тут запрацювала держпрограма підтримки. Ми ще не отримували допомогу від держави по кооперативній діяльності, але розраховуємо на її отримання в майбутньому. За підтримки фермерських господарств люди по 400 тис.грн отримали на закупівлю поголів’я.

Укрдержфонд підтримки фермерства — це дуже потрібна структура, з якою набагато простіше працювати ніж з банками. В Україні існує величезна проблема — соціальна нерівність і розшарування населення за рівнем доходу. Ось тут кооперація дає можливість і товаровиробнику, підприємцю-орендарю і орендодавцю знайти між собою порозуміння. Допомогти одне одному виробляти національний продукт, який необхідний сьогодні Україні.