У 2017 році 98% фуражної кукурудзи, або 18,9 млн тонн на суму 2,9 млрд доларів було експортовано за «непрямими» контрактами.

Про це повідомив начальник Управління досліджень агропромислового комплексу і хімічної промисловості ДП «Держзовнішінформ» Антон Порембський.

«У 2017 році експорт фуражної кукурудзи з України досяг позначки в 19,39 млн т на суму 2974,5 млн, що на 12,2% перевищує обсяг експорту в натуральному вираженні і на 12,7% — вартісний показник експорту за попередній рік. Однак, лише 2% фуражної кукурудзи, або 467,3 тис. тонн було вивезено за «прямим» контрактами, тобто за контрактами, де покупцем виступала країна призначення товару (3%, або 505,6 тис. тонн в 2016 році). Середня вартість зернової, що експортувалася за таким варіантом, становила 163 доларів / т (в 2016 році — 168 доларів/т) », — зазначає експерт. У той же час 98% товару, або 18,9 млн тонн на суму 2,9 млрд доларів в зазначеному році було вивезено за «непрямим» контрактами, в яких у багатьох випадках покупцями виступали компанії, зареєстровані в низькоподаткових юрисдикціях, а український товар фізично поставлявся безпосередньо в країни-споживачі, які в деяких випадках були тими ж країнами, куди він поставлявся і по «прямим» контрактами.

Середня ціна за цими операціями становила вже 153 доларів/т, тобто рівно на 10 доларів/т нижче, ніж по «прямим» контрактами. Цікаво те, що середня вартість по «прямим» контрактами знизилася з 168 доларів/т в 2016 році до 163 доларів/т в 2017-му, як це було з реальною ринковою ціною, яка знизилася з 173 доларів/т до 167 доларів/т відповідно , однак по «непрямим» контрактами ціна виросла на 1 дол/т — з 152 доларів/т до 153 доларів/т відповідно.

«Як висновок, ціни «прямих» контрактів більш-менш корелюються з реальними ціновими тенденціями, які мають місце на ринку, і більш-менш відповідають рівню ринкових цін. На жаль, цього не можна сказати про середньостатистичну ціну «непрямих» контрактів, де контрагентами виступають низькоподаткові юрисдикції. У їхньому випадку різниця з реальною ринковою ціною склала 21 доларів/т в 2016 році і 14 доларів/т — в 2017-му.

Хоча це загальноприйнята практика торгівлі зерновими через «посередника», який гарантує певні переваги як кінцевого споживача товару, так і його продавцеві в Україні, що в певній мірі пояснює різницю цінового показника «непрямих» контрактів, проте досить великий розмір «маржі» трохи дивує, як і частка «непрямих» контрактів. Якщо врахувати обсяг товару, який був експортований, то в Україну «не зайшло» додатково приблизно близько 352,2 млн доларів в 2016 році і 264,9 млн доларів в 2017-му», — зазначив експерт.

З огляду на зменшення при цьому вищевказаного показника «недоотриманого» доходу України від «непрямих» контрактів з резидентами низькоподаткових юрисдикцій на 87,3 млн, можна стверджувати, що введення протягом останніх років в Україні трансфертного законодавства в сфері контролю зовнішньоекономічних операцій, де контрагентами виступають резиденти низькоподаткових юрисдикцій, дає позитивний результат. Однак, суми втрат для державного платіжного балансу і у вигляді податкових відрахувань все ще досить істотні і вимірюються сотнями мільйонів доларів. Відомо, що країна бореться за отримання активного (профіцитного) платіжного балансу. За даними НБУ, за підсумками 2017 року дефіцит поточного рахунку платіжного балансу в 2017 році збільшився до 2,1 млрд доларів (1,9% від ВВП) у порівнянні з 1 млрд доларів (1,4% від ВВП) в 2016 році.

Експорт товарів зріс на 18,3% (у 2016 році — скоротився на 5,3%) за підсумками року і склав 39,7 млрд доларів. Експорт продовольчих товарів збільшився на 16,3% завдяки високим обсягами постачань зернових, олії і жирів, перш за все врожаю 2016 року. Профіцит зведеного платіжного балансу склав 2,6 млрд доларів (у 2016 році — 1,3 млрд доларів). Формування профіциту зведеного балансу разом з чистими залученнями від МВФ (107 млн ​​доларів) зумовили зростання міжнародних резервів до 18,8 млрд доларів, що забезпечувало фінансування імпорту майбутнього періоду протягом трьох з половиною місяців.