З 1991 року в загальному поголів’ї птиці частка курей збільшилася з 86% до 91%
Держстат опублікував звіт про поголів’я сільгосптварин в Україні на 1 квітня, в якому черговий раз зафіксував просідання по всіх категоріях , крім домашньої птиці. У той час як поголів’я великої рогатої худоби, свиней, овець і кіз знизилося в діапазоні (4-8%) до аналогічного періоду минулого року (за підсумками 12 місяців розрив традиційно нівелюється і становить 1-2% — iAgro), категорія «птах» демонструє приріст 1,2%, до 197,6 млн голів.
Він забезпечений здебільшого успіхами великого бізнесу де зростання склало 2,4%, в той час як поголів’я птиці в господарях населення впало на 0,4%. Птахівництво — галузь, яка об’єднує вирощування курей, гусей, качок, індиків, цесарок і навіть голубів. В Україні вона практично повністю заповнена виробництвом курятини. Відзначимо, що превалювання цього сектора над іншими не є тенденцією останніх років, хоча за роки незалежності України вона посилилася.
IAgro зіставив дані про структуру птахівництва в Україні на початок 90-х з поточними і виявив, що вже тоді на курей доводилося 86% поголів’я всієї домашньої птиці. Інша справа, що через 26 років ця питома вага збільшилася до 91,4%. Рейтингове співвідношення всередині галузі збереглося, хоча деякі категорії втратили більше на користь курятини, ніж інші.
Другим за обсягом було і залишилося вирощування качок (7% в 1991 і 5,4% зараз), потім — гусей (4,7% і 2,1% відповідно), і індиків (1,3% і 0,8% відповідно).
Причина лідерства, за словами економіста IMF Group Григорія Кукурудзи, — ціна, доступність і харчові традиції. «Курятина була традиційно на 30-40% дешевше гусячого або качиного м’яса ще при системі колгоспів в СРСР. В Україні, де в середньому 40-45% витрат населення припадає на продукти харчування, — дана різниця привела до фактичної монополізації птахівництва фермерами, що спеціалізуються на курятині», — говорить він.
Водночас в перші, кризові роки незалежності, найбільший спад показали саме курятина і качки: 51,1% і 53,1% поголів’я відповідно до 2001 року, в порівнянні з 1991-им роком.
«А завдяки наявності в цьому секторі великотоварних виробництв, олігополізації ринку курятини і її продуктів двома основними виробниками, і відповідного ефекту масштабу з одного боку, і концентрації виробництва інших видів птиці в менш ефективних господарствах населення з іншого, ціновий розрив збільшився ще вище — до 50-60%, — говорить Кукурудза, — а при виборі між гусятиною або качиним м’ясом і яловичиною при однаковому рівні цін — населення віддає перевагу продуктам скотарства».