Недремне око: «Луї Дрейфус Україна» обікрали від імені «Терра Фуд»

Недремне око: «Луї Дрейфус Україна» обікрали від імені «Терра Фуд»

І ще п’ять шахрайських схем на ринку зерна

Недремне око: «Луї Дрейфус Україна» обікрали від імені «Терра Фуд»

І ще п’ять шахрайських схем на ринку зерна

Олександр Суков

Одна з найбільших міжнародних зерноторгових компаній — Louis Dreyfus постраждала від українських шахраїв. Зареєстрований в Україні підрозділ компанії «Луї Дрейфус Компані Україна» оплатив купівлю зерна, але продавець-аферист зник з грошима. Згідно з даними з Єдиного реєстру судових рішень, подія трапилася ще в кінці лютого цього року.

Шахрайка представилася співробітницею компанії «Зелена долина» — таку ж назву носить агрокомплекс у Вінницькій області, заснований в 2004 році і входить в аграрний напрямок Групи компаній «ТЕРРА ФУД». Під виглядом продажу пшениці «Луї Дрейфус Компані Україна» був виставлений рахунок на оплату постачань на суму 12,4 млн. грн. Компанія рахунок сплатила, але надалі ці гроші були перераховані на рахунки семи різних компаній, і один з платежів на суму 3,5 млн гривень був перевести в готівку частинами через касу «Приватбанку» в Дніпрі.

За фактом шахрайства порушено кримінальну справу. Отримати коментар від «Луї Дрейфус Компані Україна» не вдалося.

iAgro опитав експертів — чи є випадок з українською Луї Дрейфус одиничним. Виявилося, що обман партнера при торгівлі зерном — дуже поширене в Україні явище.

Олександр Мащенко, засновник проекту Zernovoz.in.ua, розповів iAgro про найбільш поширені різновиди шахрайства.

Схема 1 «Статусний партнер-термінова оплата»

Шахраї можуть видавати себе за пристойну компанію з гарною історією і пропонувати зернотрейдерам від її імені зерно, але за умови термінової оплати. При цьому вони можуть підсунути скан справжніх документів компанії-продавця, але з підробленим номером рахунку, а отримавши гроші, шахраї одразу ж розкидають їх на інші рахунки.

Є випадки афер, коли шахраї купують готове підприємство з хорошою історією продажів зерна, і використовують його для схем обману.

Схема 2 «Ми чекаємо на наше зерно»

Для цієї схеми необхідний доступ до внутрішньої інформації компанії. Однак, з огляду на плинність, на аграрному ринку, знайти інсайдера нескладно. Якщо аферисти знають, коли саме на елеватор або термінал має прийти зерно, вони телефонують покупцеві під виглядом продавця цього зерна, пропонують перевірити надходження вантажу, і після цього просять терміново заплатити гроші, надавши реквізити справжнього продавця, але — з іншим номером розрахункового рахунку.

Схема 3 «Змова з персоналом»

Для обману аферисти використовують і змову з персоналом підприємства самого трейдера, що дозволяє реалізувати схему фіктивного завезення — машина з зерном заїжджає на територію підприємства, зберігається в реєстрі вага зерна, але машина їде не розвантажившись. Як варіант, одна машина з одним і тим же вантажем може зважуватися кілька разів.

Схема 4 «Безвідсотковий кредит»

Найбільше фактів шахрайства і злодійства зерна на українському ринку відбувається саме на елеваторах, де здійснюється переоформлення прав власності на зерно від одних власників іншим. Про один з таких випадків iAgro нещодавно писав.

За словами експерта зернового ринку Юрія Щукліна, найбільш часто зустрічається випадок шахрайства на елеваторах — коли їх власники і керівники використовують зерно що зберігають для отримання безвідсоткового кредиту, за рахунок якого і збагачуються. Зокрема, якщо трейдер купує партію зерна і планує забрати його тільки через місяць, власники елеватора використовують отриману передплату для купівлі і продажу партій зерна, а прибуток від угод відправляють собі в кишеню. При цьому вони можуть продати навіть вже оплачене зернотрейдером зерно — Юрій Щуклін нагадав історію 2000-х років, коли керівництво Молочанського елеватора в Запорізькій області видало власникам зерна документи на 30 тис. тонн, але коли ті прийшли його забрати, зерна на елеваторі не виявилося.

Керівництво та власники елеватора можуть також всіляко зволікати з видачею вже оплаченого зерна власнику під надуманими приводами: на відвантаження зібралася велика черга, зламалося обладнання та ін. Іноді власники елеваторів вступають в змову з експедиторами-залізничниками, і порожні зерновози не можуть доїхати до елеватора протягом цілого місяці, щоб завантажитися.

«А весь цей час отримані від зернотрейдера гроші «крутяться» — зерно продається і купується», — сказав Юрій Щуклін.

Схема 5 «Максимальна похибка»

Система обману працює і на самому низовому рівні — при прийомі зерна на елеватор від фермерів. За словами Юрія Щукліна, багато елеваторів при прийманні зерна застосовують максимально допустимі похибки при визначенні якості зерна, його вологості і засміченості, і природно — тільки на свою користь.

Наприклад, максимальний розмір похибки при визначенні вологості зерна — 1,5%, тому якщо фермер привіз зерно 15%-ної вологості, йому можуть поставити умову: фіксуємо вологість 16,5% або вези його в інше місце. Фермеру нічого не залишається, як погодитися, і елеватор відразу заробляє свої 1,5%. Після цього елеватор сушить зерно і за це отримує плату. А вже при відвантаженні зерна трейдеру елеватор використовує максимальні межі дозволених ГОСТом показників по сорності і вологості, і знову ж таки — в свою користь, щоб залишити собі побільше зерна.

«Несистемні елеватори, у яких «випадкові» власники, живуть головним чином за рахунок послуг із зберігання, і ось таких відсотків», — сказав Юрій Щуклін.

За словами Олександра Мащенка, засновника проекту Zernovoz.in.ua, ризик шахрайства відносно компанії залежить від того, як в ній поставлена ​​робота з протидії розкраданню, що включає в себе не тільки організацію системи безпеки, але і тренінги операційних співробітників — лаборантів, майстрів , бухгалтерів — з розпізнавання шахрайства і протидії йому.

При цьому Юрій Щуклін поскаржився, що нічого подібного він не зустрічав у зерновому бізнесі в інших країнах. «Я був на елеваторі в Канаді — там працює чотири людини, і немає ні охорони, ні лабораторії. Я їх запитав: а як ви якість зерна перевіряєте? Вони відповідають: А навіщо? Фермер, який привіз нам зерно, вже зробив аналіз, і ми йому віримо!». Вони навіть машину фермера після розвантаження не важать, щоб перевірити вагу зданого зерна», — розповів експерт.