Головна проблема бджолярів — це війна з фермерами
Володимир Дмитрук
Віце-президент Союзу Пасічників України

Головна проблема бджолярів — це війна з фермерами

Чим живе найбільш європейська з усіх аграрних галузей

Володимир Дмитрук, віце-президент Союзу Пасічників України

Ця весна дуже хороша для бджільництва. Боюся наврочити, але поки все вказує на хороший сезон. Зацвітає ріпак, цвітуть сади. І якщо погода в Україні буде така і далі, то перший мед ми отримаємо вже в середині травня. У порівнянні з 2017 роком, ситуація набагато краща. У минулому році Україна експортувала приблизно 70 тис. тонн меду. Згідно з даними офіційної статистики це фактично повністю відповідає обсягу виробництва.

Зайве говорити, що статистика некоректна — реально в Україні виробляється ніяк не менше 100 тис. тонн меду. Це відповідає першому місцю в Європі. Частка українського продукту на світовому ринку — 5%, ми входимо в ТОП-3 експортерів. Основне виробництво зосереджене в Дніпропетровській, Кіровоградській, Полтавській, Миколаївській, Одеській областях, в меншій мірі, але теж істотно — Вінницькій. Це традиційні соняшниковий регіони, а 90% виробництва меду в Україні це мед соняшнику, інші 10% — акація, липа, рапс та ін.

Майже весь мед (97%) в Україні виготовляється приватними бджолярами. І тільки три відсотки — кооперативи, підприємства і агрохолдинги. В Україні близько 100 підприємств-переробників меду, з них всього декілька великих, є навіть українсько-польське СП в Ізяславі («Бартнік» — iAgro).

З 2011 року експорт меду виріс в 7 разів. Основні ринки збуту — Європа, США, Канада, є навіть відвантаження в Японію. Квота 5 тис. тонн в Європу була виконана за 1,5 тижні, а далі мед йде на експорт на загальних підставах. Ми просимо, щоб цю квоту переглянули, але цей процес йде повільно. А пасічники зацікавлені в збільшенні обсягів квот не на відсотки, а в рази. Ми можемо забезпечити постачання не 5 тис. тонн, а 50 тис. тонн меду.

Через те, що частка експорту превалює, ціна на мед формується не на внутрішньому ринку, а в міжнародній системі координат. Як тільки мед на світовому ринку подорожчав — буде підніматися закупівельна ціна, і буде дорожчати мед в роздробі. У минулому році закупівельна ціна на мед доходила до 47 грн за кг, так як піднімалися світові ціни, потім на зовнішньому ринку ціна почала падати, що відбилося і на внутрішньому ринку — ціна впала до 43 грн за кг меду.

Внутрішній ринок меду України перенасичений. У нас низьке споживання на душу населення, хоча хто його взагалі міряв? Та й який сенс середнього показника, якщо ми не знаємо до кінця, скільки експортуємо і скільки виробляємо, скільки у нас бджолярів, скільки бджолиних сімей, який обсяг контрабанди. Однозначно потрібно піднімати культуру споживання меду в Україні. Немає ніякої реклами цього продукту. Слід збільшити споживання меду в школах, дитячих садах, в армії.

Найголовніша проблема в діяльності бджолярів на початку сезону 2018 — це чергова війна з фермерами. Уже є випадки отруєння бджіл. Фермери не до кінця розуміють, що вони живуть на тій же землі, що і всі інші. І їх дітям потім доведеться їсти той мед, який отруєний отрутохімікатами. І якщо загинуть бджоли, то у них (фермерів) зменшиться врожайність. Потрібно домовлятися — наприклад, в 2017 році ми підписали Меморандум з фермерами у Волинській і Тернопільській області, зараз готується підписання меморандумів і в інших областях України. І, звичайно, було б добре, якби держава звернула увагу на підтримку бджільництва. У минулому році, коли ділили бюджет, жодної гривні на бджільництво не виділили — ніби цієї сфери діяльності взагалі не існує в Україні.