Вітчизняні борошномельні компанії активно просувають українське борошно в Африку та Азію. Зокрема, найбільший експортер українського борошна «Українська борошномельна компанія» повідомила про відкриття чотирьох філій у африканських країнах — Центрально-Африканської республіці, Чаді, Камеруні і Беніні. Це будуть повноцінні дочірні компанії, які повинні просувати продукцію УБК на цих ринках, займатися маркетинговими дослідженнями і проводити рекламні кампанії. Зараз «Українська борошномельна компанія» веде переговори з урядами цих країн і корпоративним сектором і отримує всі необхідні для діяльності ліцензії.
Одночасно ще один великих гравців на ринку борошна — компанія Grain Alliance заявила про плани почати експорт до Туреччини, Азербайджану, країн Близького Сходу і Середньої Азії. За останні п’ять років обсяг експорту українського борошна зріс удвічі — до 443,2 тис. тонн за підсумками 2017 року. Цей приріст продажів був забезпечений нарощенням постачань в Азію і Африку. Але якщо в країни Азії експорт в 2017 році в порівнянні з 2013 зріс на 87% до 116 тис. тонн, і країни Азії забезпечили найбільший приріст збуту в тоннажі, то Африка була самим швидкозростаючим ринком для українських борошномелів — продажі на цей ринок за 5 років виросли в 16 разів до 92 тис. тонн. Примітно, що за цей же час експорт українського борошна в країни СНД «просів» з 75 тис. тонн до 39 тис. тонн, а експорт в стани Європи хоч і виріс, але у фізичних обсягах залишається незначним — з 0,2 тис. тонн до 17,2 тис. тонн.
Власник і керівник «Української борошномельної компанії» Ігор Кобеля розповів iAgro, що розвинені ринки, які можуть забезпечити найвищу ціну на експортоване українське борошно, для нас фактично закриті. Наприклад, в Європу борошно постачається за тим же кодом, що й пшениця, а оскільки квота на постачання української пшениці закривається за два тижні, то борошно за квотою туди просто не продається. Поза квотою, за умови сплати мита, експорт борошна в країни ЄС стає нерентабельним.
Аналогічна ситуація з країнами Латинської Америки, куди постачання також ускладнені через дуже високі мита.
У країнах Південно-Східної Азії деякі ринки збуту борошна «перехопили» Індія і Пакистан, тому для українських постачальників, наприклад, закрився ринок Індонезії.
«Тому виходить, що Україні доводиться працювати з не дуже «цивілізованими» ринками. Нецивілізованими в плані ділової етики, методів ведення бізнесу, державного регулювання і т.д. Ми рухаємося в Африку не тому, що це мегацікавий ринок, а тому що це — один з можливих ринків, оскільки решта — закриті», — сказав Кобеля.
Якщо на азіатському ринку трохи простіше працювати, то ринок Африки — більш перспективний. Попри складність постачань на африканський континент, особливо — в країни, що не мають виходу до моря, витрати компенсуються високою ціною. Наприклад, в Україні тонна борошна на виході з борошномельного комбінату коштує 220 доларів, в прибережних країнах Африки — близько 300 доларів, а вже в країнах в глибині континенту, куди важко доставити вантаж, і доставка вимагає безлічі додаткових витрат, ціна тонни українського борошна може доходити до 600 доларів.
Олександр Суков