Депутати — представники аграрного комітету парламенту і лобісти відновлення відшкодування ПДВ на експорт олійних готують звернення до Конституційного суду для скасування «соєвих правок».

Інформацію про це iAgro підтвердив народний депутат Сергій Лабазюк.

«Те, що при голосуванні були порушення — це факт, їх десятки, і вони чітко зафіксовані. Якщо ми зберемо необхідну кількість підписів народних депутатів, то це має право на життя. І, як мінімум, ми повинні до цього прагнути, — сказав він. — Звичайно, ми будемо пробувати намагатися це зробити. Я свій підпис обов’язково поставлю під цим зверненням».

Середній термін розгляду справ у Конституційному суді — рік, окремі питання розглядаються і рік, і два, і три. Таким чином, навіть за ідеальних стартових умов, оперативному зборі підписів і т.д., ідеологи скасування соєвих правок не відновлять статус-кво до наступного аграрному сезону.

При цьому самі ініціатори визнають, що ідеальними умови не будуть: «Через те, що це питання буде мати політичне забарвлення його, швидше за все, відкладуть у довгу шухляду», — каже Лабазюк.

Поки стратегія депутатів і аграрних асоціацій — ВАР в першу чергу зводиться до «Подання в КС — далі будемо думати, що робити». Основна їхня надія — що процес стане індикаторним, і судді побояться закривати очі на порушення, з якими був прийнятий законопроект 6776-д.

«І суддям, якщо не брати законного рішення з даного питання, за це доведеться колись відповідати. Пройде рік-два. Може змінитися ситуація в країні. І хтось поставить питання — чому так було. Чому аграрії втратили 15 млрд грн через лобізм якоїсь норми, яку хтось проштовхує, а судді не захотіли розглянути», — теоретизує Лабазюк.

Олексій Мушак, народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, який ініціював звернення до КС для скасування мораторію на продаж землі, який зібрав необхідні підписи і програв (суд відмовився його розглядати) ділиться своїм сумним досвідом з колегами: «Я думаю, що це звернення не спрацює. По-перше, КС, на жаль, приймає рішення з якихось не критичних питань. Там комусь пенсії неправильно нарахували, або ще щось. І друге — повинні бути порушені конституційні права громадян. У цьому варіанті можна говорити про порушення регламенту. Але тоді треба говорити не про соєві правки, а взагалі говорити про податковий кодекс», — говорить він.

Конституційний Суд в історії України дуже рідко приймав якісь рішення, які скасовували закони і взагалі йшов в розріз із загальною лінією політики держави.

Андрій Золотарьов, політолог, керівник центру «Третій сектор» говорить, що законопроект, прийнятий з доведеними порушеннями скасувати відносно легко через наявність прецедентів ще 90-х рр. «Але активно це роз’яснення не застосовувалося саме тому, що «парнокопитні голосування» були багатьом вигідні. Дві третини законодавчих актів зараз приймаються з тими чи іншими порушеннями регламенту. І створити прецедент, скасувавши один з них — надто ризиковано», — говорить він.

Нагадаємо, що відшкодування ПДВ експортерам олійних було скасовано 8 грудня 2017 року, коли у Верховній Раді приймався пакет законів, необхідних для затвердження бюджету на 2018 рік. Відшкодування ПДВ скасовувалося з 1 березня цього року. Загальний по галузі обсяг недоотриманого прибутку внаслідок цієї поправки учасники ринку в особі кількох аграрних асоціацій оцінюють в 10-12 млрд грн.

Однак, як писав раніше в своїй колонці для iAgro економіст IMF Group Григорій Кукурудза, сума в 10 млрд грн втрат, яку озвучують асоціації, перебільшена мінімум в два рази. Аграрії провели кілька з’їздів і акцій протесту проти скасування відшкодування ПДВ, перегороджуючи траси міжнародного значення в десятці областей. Навіть президент Петро Порошенко висловив стурбованість прийняттям цієї норми. 21 грудня депутати дещо пом’якшили своє попереднє рішення, відтермінувавши вступ його в силу — по сої на 1 вересня 2018, а по ріпаку і зовсім до 2020 року. Представники асоціацій заявляють, що поправка приймалася з подачі переробників олійних, в першу чергу — найбільшого з них, холдингу «Кернел». Через це поправка отримала неформальну назву «правка Хомутинніка», на прізвище одного із співвласників «Кернел», депутата групи «Відродження» Віталія Хомутинніка, хоча офіційно він не був причетний до її запровадження — поправка до Бюджетного кодексу, яка скасувала відшкодування ПДВ, була внесена депутатом Вадимом Сидорчуком (фракція «Народний фронт»).