Аграрії завершили весняну сівбу. Згідно з даними Міністерства агрополітики, станом на 23 травня в Україні посіяно 6942 тис. га ярих зернових і зернобобових, що відповідає 95% від прогнозу. Місячне відставання старту польових робіт, сільгоспвиробники до фінішу компенсували з надлишком: на сьогодні засіяно на 35 тис. га більше, ніж на аналогічну дату минулого року. Станом на 23 травня аграрії посіяли 167 тис. га ярої пшениці (у минулому році на цю ж дату — 172 тис. га), 1499 тис. га ячменю (1563 тис. га), 190 тис. га вівса (198 тис. га), 418 тис. га гороху (382 тис. га), і 4441 тис. га кукурудзи (4321 тис. га).
При цьому площі посівів за цими культурами склали 93-99% від прогнозу. З чим відстали аграрії, так це з гречкою — на 23 травня посіяно 75 тис. Га. Минулого року на цю ж дату було посіяно 117 тис. га гречки. Потенційно, ця культура може стати найбільш проблемною в наступному маркетинговому році — баланс на ринку вдасться дотриматися тільки за рахунок імпорту. Не набагато кращий (60% від плану) стан справ з просом — посіяно 34 тис. га в порівнянні з 43 тис. у минулому році. Крім того, аграрії посіяли 280 тис. га цукрових буряків (94% від плану), 5492 тис. га соняшнику (99% від плану) і 1610 тис. га сої (83% від запланованого).
Голова Волинської асоціації фермерів і землевласників Руслан Хомич в коментарі iAgro назвав умови посівної цього року «форс-мажорними» — весни, як такої, не було, і зима відразу перейшла в спекотне літо. «Спочатку затопило, потім — від спеки полопалася земля. Сходження — дуже погане», — зазначив він.
Однак до несприятливої погоди додався дефіцит фінансових ресурсів. У Мінагрополітики загальний бюджет посівної оцінюють в 116 млрд грн, з яких станом на 18 травня фактично витрачено 75%. За словами Руслана Хомича, банки в цьому році практично не кредитували фермерів і «одноосібників». «З чим це пов’язано, ми не знаємо. Але взяти кредити було неможливо, і така ситуація була відразу по декількох банках», — сказав він.
Керівник Львівської асоціації фермерів та приватних землевласників Ярослав Кардаш додав, що задекларовані урядом програми підтримки аграріїв через державні банки показують себе поки не дуже добре. «Якщо ситуація піде і далі, то ці гроші на підтримку фермерських господарств просто не будуть освоєні. Тому що ні в Ощадбанку, ні в Приватбанку дуже часто фахівці-банкіри не знають ситуації і не вміють працювати з фермерами. З іншого боку, і дрібні фермери не вміють працювати з банками — доводиться буквально брати за руку і проходити кожен етап і показувати, які документи потрібні», — сказав він.
На тлі погодних і фінансових ризиків збільшилися базові витрати — місцева влада через дефіцит коштів збільшила ставку податку на землю на 66% в порівнянні з торішньою. «Якщо в минулому році було 189 грн за пай площею 1,5 га, то в цьому році — вже понад 300 грн», — сказав Хомич і додав, що також підвищується оцінка землі, що, в свою чергу, призведе до підвищення орендної плати, податку на доходи фізосіб при виплаті орендної плати та військового збору.
У той же час фермер зазначив, що в Податковому кодексі досі не врегульовано питання щодо оподаткування землі в залежності від її якості — чорноземи оподатковуються так само, як і піски. «Ми просили уряд і депутатів звертати увагу на такі речі, податкове навантаження на землі з низькою родючістю повинно бути нижче», — сказав він і додав, що аграрії хотіли б спрощення оподаткування своєї діяльності шляхом запровадження єдиного податку на 1 га землі. Такий законопроект є, але він так і не прийнятий. Прогноз врожаю поки залишається на рівні минулорічного — близько 61 млн тонн. Він може бути скоректований в другій половині червня, коли пройде найбільш ризикова фаза формування посівів.
Олександр Суков