Вчора Адміністрація президента оприлюднила список підприємств, які потрапили під санкції, запропонованих Радою національної безпеки і оборони (РНБО) ще 2 травня, і введених президентським указом від 14 травня.
Всього в цьому списку 756 компаній, серед яких два десятка мають відношення до АПК. Десять з них — елеватори в аграрному Краснодарському краї Росії: Величковський елеватор, Уманський елеватор, Альбашский елеватор, Белогінский елеватор, Ладозький Елеватор, Рівненський елеватор, Еянский елеватор, Криловський елеватор, Малоросійський елеватор і Степнянський елеватор.
У цій частині українська влада продублювала рішення США дворічної давності — в кінці 2016 року Мінфін США вніс ці 10 елеваторів до списку санкцій як дочірні компанії «Россільхозбанку».
Друга група агропідприємств, фігурантів українського списку санкцій — виробники і постачальники добрив на український ринок. Зокрема, в список потрапили російська компанія «Єврохім» і її дочірня компанія в Україні «Агроцентр ЄвроХім-Україна», «Невинномиськ Азот», Новомосковський «Азот», «Апатит», російська компанія «ФосАгро» і її структура в Україні «ФосАгро —Україна », російські «Дорогобуж» і «Уралхім », а також українська компанія «Агроцентр Україна».
Наскільки обтяжливо для російського бізнесу перебування під українськими санкціями? Основний ефект — обмеження можливості на залучення кредитів в іноземних банках, однак він був досягнутий раніше, зусиллями США. На думку економічного експерта Олексія Куща, санкції можу створити проблеми елеваторів, якщо ті працюють з великими міжнародними зерновими трейдерами, у яких також є бізнес в Україні. «Трейдер може веде 70% свого бізнесу в Україні, і 30% — в Росії, то в разі введення санкцій може постати питання про вихід з російського бізнесу, щоб не було претензій з боку української влади», — припустив він.
У частині хімпідприємств — то їх включення до списку санкцій, на думку Сергія Рубана, голови Асоціації агрохіміків України, означає, що їх продукція хоча б на якийсь час зіткнеться з обмеження при постачанні в Україну. «У список потрапили виробники азотних добрив, а також багато компаній, які можуть постачати в Україну фосфорні добрива. Тому ми напередодні сезону закупівлі можемо опинитися без комплексних добрив, або, я мінімум, закуповувати їх стане набагато складніше», — сказав він.
Сергій Рубан називає таке рішення радикальним, йому повинна була передувати підготовка ринку. «Наприклад, українські аграрії можуть залишитися без концентрованих рідких комплексних добрив (РКД), які постачає тільки компанія «ФосАгро». Очевидно, що російські постачальники вже шукають законодавчі лазівки і обхідні шляхи. Але як швидко це станеться, поки не зрозуміло», — сказав він, зазначивши, що це рішення прийнято напередодні активного сезону закупівлі фосфорних добрив.
За даними Союзу хіміків України, всього в 2017 році в Україну було імпортовано 1743,5 тис. тонн азотних добрив, при цьому з Росії було поставлено 915,4 тис. тонн або 52,5%. Фосфорних добрив (NP + NPK) Україна в минулому році імпортувала 2404,4 тис. тонн, при цьому з Росії було поставлено 1860,1 тис. тонн або 77,3%.
Кернел сократил прибыль на 70%
Торішній Указ про введення Україною санкцій проти російських компаній вплинув тільки на ті з них, які були безпосередньо залежні від українського ринку, і не знайшли можливості структурувати свою діяльність через інші юрисдикції, вважає керуючий партнер адвокатського об’єднання «Suprema Lex», адвокат Віктор Мороз.
«Для тих же компаній, які, подібно до «білоруських креветок», змогли проповзти на український ринок під виглядом компаній, зареєстрованих в інших юрисдикціях або ж структурувати свій бізнес таким чином, щоб готовий продукт проводився в Україні (а російські компанії ввозили тільки запчастини або сировину), санкції особливих наслідків не мали», — говорить він.
Україна не має можливості поза нашою територією блокувати активи компаній, що потрапили під санкції, і правильне структурування бізнес-процесів цілком дозволяє обійти санкції. До того ж санкції можуть бути зняті і в судовому порядку — якщо, звичайно, їх власники побачить в цьому економічний сенс.
Олександр Суков