Сьогодні Україна відзначає 22-ту річницю прийняття Конституції. iAgro провів опитування серед представників агропромислового комплексу, і поставив єдине питання: Якби зміни до Конституції залежали від Вас, які положення Ви б в неї включили?

Іван Заєць, депутат Верховної Ради п’яти скликань, брав участь в ухваленні Конституції 1996 року, член ради Асоціації фермерів та землевласників України

Я б включив до Конституції положення про те, що основою аграрного устрою України є сімейна ферма. Це були б потужні гарантії того, що головним в сільському господарстві нарешті стане той, хто володіє землею, користується нею і живе на цій землі. Ми почали структурні реформи на селі в 90-х роках, але за всі ці роки вони так і не були завершені. Організація сільгоспвиробництва пішла в непотрібному напрямку.

Якби сьогодні ці виродки комуністичної ідеології — Маркс і Ленін — прокинулися, вони б дали нашим політикам найвищі нагороди за ту структуру сільського господарства, яку ми сьогодні маємо. Вони вважали, що концентрація виробництва веде до нескінченного підвищення ефективності, тому і виступали за усуспільнення землі і за великі господарства. В СРСР базовими виробництвами в агросекторі були колгоспи і радгоспи, які мали по 4 і більше тисяч гектар землі. А ми сьогодні маємо суб’єктів господарювання, які мають в управлінні сотні тисяч гектар землі, і ефективність сільського господарства розглядається виключно через призму суто бізнесової вигоди, тоді як у всьому світі на перше місце ставиться сталий розвиток, екологічні та соціальні питання. Володіючи третю земельного банку України, сьогодні великі виробництва фактично монополізували все життя в сільському господарстві і державну політику, а фермеру, щоб вижити, потрібно підлаштовуватися під структуру виробництва великих холдингів.

В Європі головним виробником на базовому рівні є фермер, а фермери об’єднуються в широку кооперацію. А якщо в Україні існує всього пара десятків тисяч фермерів на таку величезну територію, про яку кооперацію може йти мова? Тому головною проблемою для сільського господарства є незавершеність структурної реформи з метою породити господаря, породити фермера. Сьогодні, як це не було б важко, потрібно розгорнути рух в бік утвердження в аграрному секторі фермерського устрою на базі сімейної ферми.

Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації

Найбільш гострим, на мою думку, питанням на сьогодні є порушення права людини розпоряджатися своїм майном — я про мораторій на землі сільськогосподарського призначення. Політики заявляють, що земля у нас належить народу. Але я думаю, що народу належить тільки та земля, яка перебуває у державній власності, а приватна земля не є власністю всього народу. І ці спекуляції потрібно прибрати.

Якщо ми говоримо, що земля розпайована і приватизована, то я, як власник, повинен мати право повністю володіти, використовувати та розпоряджатися цією землею. Це — єдине побажання щодо змін до Конституції.

Дмитро Крошка, голова асоціації «Укрсадпром»

Я не впевнений, що у Конституції — Основному законі країни, варто виділяти аграріїв, як якусь окрему привілейовану групу. Так можна в Основному законі виділити транспортників або вчителів… Нам потрібно не змінювати Конституцію, а потрібно виконувати її та вдосконалювати тих, хто її виконує.

Наприклад, в бізнесі є таке поняття «комплаєнс» (compliance) — перевірка виконання тих чи інших рішень, вимог нормативних актів або розпоряджень керівництва компанії. Так ось, в Конституції України прописано, що правоохоронні органи стежать за дотриманням прав людини. Але чи виконують вони свої функції в повній мірі? Відповідь очевидна — ні. І фермер, маючи гарантоване Конституцією право на захист, часто такого захисту не отримує.Тому у нас сьогодні в кожній області створюється антирейдерський штаб — аграрний бізнес намагається сам себе захистити, хоча це має робити держава.

У нас в Конституції записано, що громадяни мають право об’єднуватися з метою захисту своїх прав і свобод, і також гарантована приватна власність. Але питання: а чи може приватна власність, а саме — бізнес, активна частина населення, яка створює робочі місця і платить податки, якимось чином себе захищати? Сьогодні бізнес може захищати себе тільки одним способом — заявити: мені погано. Ось саме цього — можливості бізнесу ефективно реалізувати своє право на об’єднання з метою захисту своїх інтересів, поділитися функціями держави з саморегулівними об’єднаннями виробників — дуже не вистачає в системі українського законодавства.

Ігор Бартковський, президент Асоціації українських виробників «Морозиво та заморожені продукти»

Якби Конституцію, яка є у нас сьогодні, виконували всі гілки влади — Президент, Кабмін, Верховна Рада, то був би порядок. І від того, що ми поміняємо Конституцію, але не будемо її виконувати, нічого в кращу сторону не зміниться. Тому мене, наприклад, влаштовувало б, щоб виконувалася та Конституція, яка є.

Зміни, природно, потрібні, тому що зміни це — прогрес. Але які б зміни до Конституції не вносилися, важливо реалізувати вимоги Основного закону.

Анатолій Гайворонський, керівник Дніпропетровської асоціації фермерів та приватних землевласників

Я б написав в самій Конституції, що вона обов’язкова для виконання всіма, а не певною кількістю людей. Тому що ніхто її не виконує, і в цьому найголовніша біда, і причина того, чому ми так погано живемо. Так що не треба нічого міняти, нам би те, що вже написано виконати.