В’ячеслав Москалевський — бізнес-партнер Петра Порошенка, власник 13% корпорації Roshen і беззмінний її директор дав інтерв’ю «Економічній Правді».
Майже в 20 тисяч знаків явно не вмістили всі питання, що накопичилися, що стосуються самого відомого з бізнесів українського президента.
iAgro вибрав найбільш показові тези В’ячеслава Москалевського.
Про довговічність брендів
Продуктів і брендів, які прожили 50 років, одиниці. Товари з’являються і зникають, тільки бабусі потім ходять і кажуть: «Ось у наш час була якась цукерка». Бренд «Київський торт» живе. Хоча у багатьох іноземців він викликає дике здивування: як можна їсти таке жирне і солодке блюдо. Але якщо українці купують, то я це виробляю.
Про найпопулярніший продукт корпорації
Найпопулярніший продукт у «Рошен» — карамель. Кременчуцька фабрика за рік робить 10 млрд штук карамельок.
Про регіональне тортоведення
[Ми продаємо] 400-600 тонн тортів на місяць. Швидкопсувних тортів, які живуть 72 години. У Штатах чи Канаді тільки заморожені торти роблять. Там те, що швидко псується, в таких обсягах не продається. Тільки в кафе. [Київ займає в загальному продажу тортів] дуже багато, 70-80%. Торт — це київський варіант. У Львові люди їдять тістечка. Для них торт — це величезне тістечко.
Про монополії
Як я можу бути монополістом? Вас не турбує, що в Україні працюють Kraft, Nestle? Якщо вони займуть 100% ринку, то це нормально? [Частка ринку, яку займає Roshen] — думаю, 25-27%. [Roshen зараз найбільші], але я не винен, що так склалося. Після конфлікту з Росією з першої трійки виробників постраждали всі.
Про міжнародну торгівлю
[Експорт зростає] за рахунок Східної Європи. Болгарія, Румунія, Польща. Явного лідера немає. Ми щороку ростемо на 30%.
Про кондитерські переваги іноземців
Перше — європейського покупця немає. Є німець, є поляк, є литовець. Це різні люди. [В азіатських країнах з продукції Roshen найбільше споживають] карамель, Toffee. Шоколад там мало продається. Якщо продається, то тільки взимку. Там шоколад дуже специфічний. При 35 градусах його їсти можна, а при 25С — неможливо, повірте. Споживання кондитерських виробів — це чисто європейська фішка. Якщо брати всю земну кулю, то є багато людей, які взагалі не їдять цукерки. Вони не відчувають себе якось самотньо в зв’язку з цим. Наприклад, в Китаї кондитерський ринок дуже маленький.
Про фінрезультати за I півріччя 2018 року
[В грошах] не падає. Був період, коли ми публікували звітність. Я ж не знав, навіщо це публікують. Думав, так роблять пристойні люди. Виявилося, що немає … Вони [конкуренти] сидять спокійно, але коли дізнаються, скільки заробляє сусід, то нормальне життя у них припиняється.
Про зростання добробуту, яке пройшло непоміченим
Я не знаю макроекономічні показники, але знаю наступне: за останній рік почав падати сегмент дешевих цукерок і став рости сегмент дорогих. Дном купівельної спроможності був 2016 рік. У нас фонд оплати праці зріс на 30%, і не тільки у нас. Я ж бачу, що люди купують. Дешеве печиво і цукерки купують, вибачте, тільки в селі. А ось різниця між селом і містом стала величезною. Частина компаній перестає навіть займатися дистрибуцією в маленьких містечках. І навпаки: те, що продається в маленьких містечках, неможливо продати в Києві.
Про тих, за ким останнє слово
Після того, як він [Петро Порошенко] підписав договір з Ротшильдом про передачу активів в «сліпий траст», я регулярно звітую перед Ротшильдами, а не перед Порошенком про те, що тут відбувається. Я реально підписав папір про те, що я з ним не спілкуюся. До того ж, всі дивіденди, які ми виплатили, пішли в управління Ротшильдам. Це означає, що вони управляють цим пакетом і цими грошима в тому числі.
Про контакти з президентом
Останній раз я бачив його [Петра Порошенка] рік тому. А про що говорити? Мені його поради вже не потрібні, а мої — йому. Він перестав цікавитися, коли пішов в політику. По-моєму, це була партія СДПУ(о), це був 2003 рік. Відтоді з кожним роком інтерес згасав, а ми отримували по голові через його політичну діяльність. Коли він став президентом, то остаточно розмовляти стало нема про що.
Про повернення до витоків
Я чекаю, коли він перестане бути президентом. Це теж треба пережити.