Найбільші компанії-експортери зернових можуть отримати від держави компенсацію в розмірі 30% вартості придбання залізничних вагонів-зерновозів.
Така норма була прийнята Верховною Радою 5 липня в законі, який, виходячи з його назви, не мав до зернового ринку ні найменшого відношення — «Про внесення змін до Митного кодексу України та в деяких інших законів України щодо впровадження механізму «Єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України» (№7010).
Цей законопроект в Раду подали ще в липні минулого року депутат Олег Кришин («Народний фронт»), голова податкового комітету парламенту Ніна Южаніна (Блок Петра Порошенка) і член цього комітету Тетяна Острикова («Самопоміч»). Однак, правки до законопроекту, які передбачають держдотації на купівлю вагонів-зерновозів, подав Олег Кришин тільки до другого читання. За прийняття цих правок ратував і депутат з аграрного комітету Ради Олег Кулініч. За його словами, в цьому році аграрії повинні отримати від держави дотації на здешевлення сільгосптехніки на суму 945 млн гривень, однак ці кошти не будуть використані в повному обсязі, тому і було запропоновано направити їх на компенсацію покупки вагонів-зерновозів. Поправки за дотаціями на вагони-зерновози були схвалені депутатами з першого разу — спікеру парламенту довелося кілька разів ставити на голосування це питання, поки за нього не набралося необхідної кількості голосів.
Бенефіціарами цього рішення ЗМІ відразу назвали компанію «Кернел» Андрія Веревського. Це не дивно, оскільки, згідно з раніше опублікованим iAgro рейтингом найбільших експортерів українських зернових в 2017-2018 маркетинговому році, саме Кернел продав найбільше цих культур на експорт — близько 3 млн тонн. Крім того, за даними рейтингу найбільших власників потужностей зі зберігання зерна, «Кернел» займає перше місце серед приватних компаній за обсягом елеваторів — 2,9 млн тонн, поступаючись тільки Державній продовольчо-зернової корпорації (3,7 млн тонн) і випереджаючи UkrLandFarming Олега Бахматюка (2,7 млн тонн) і «Нібулон» Олексія Вадатурського (1,9 млн тонн).
Хоча «Кернел» і не заявляв, що має намір купувати вагони-зерновози, але, щоб оперувати такими обсягами зерна і при цьому не залежати від примх «Укрзалізниці», компанії просто необхідний свій власний парк таких вагонів. Заступник директора з логістики «Торговий дім «Дельта Вілмар» Валерій Ткачов розповів iAgro, що у своєму бажанні завести власні вагони «Кернел» не самотній. Він пояснив, що сьогодні вагонний парк «Укрзалізниці» налічує 11,5 тис. одиниць, середній вік яких становить 35 років.
«За час незалежності «Укрзалізниця» не побудувала і не купила жодного зерновозу», — зазначив він. При цьому у приватних компаній вагонів-зерновозів стає все більше. За словами Ткачова, сьогодні їх вже близько 7 тис., і 3-4 тис. з них були куплені в минулому році.
Якщо прийнятий Радою законопроект набуде чинності, то найбільші компанії-виробники зерна і зернотрейдери скористаються правом на компенсацію та накуплять вагонів виробництва Крюківського вагонобудівного заводу і «Дніпровагонмашу». Сьогодні один вагон-зерновоз коштує від 57 до 65 тис. доларів в залежності від місткості — від 94 до 116 кубометрів.
Валерій Ткачов зазначив, що з одного боку, цей законопроект несправедливий, оскільки надає преференції лише великим гравцям аграрного ринку — середні і дрібні виробники зерна не будуть купувати вагони, оскільки зможуть їх використовувати тільки 3-4 місяці на рік, а в решту часу — оплачувати їх простій. Однак, з іншого боку, це дозволить вирішити проблему дефіциту вагонів в країні, оскільки «Укрзалізниця» лише декларує наміри зайнятися будівництвом вагонів, але ще нічого не побудувала. До того ж, міністр інфраструктури Володимир Омелян два тижні тому заявив, що вважає неправильним, якщо «Укрзалізниця» буде займатися будівництвом вагонів.
Президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов вважає законопроект позитивним, оскільки він дозволить компаніям наростити потужності з перевезень зерна, а «Укрзалізниці» — заробляти на цих перевезеннях. «Це приклад взаємовигідного державно-приватного партнерства. Придумка дуже хороша, тому що це дисконт для бізнесу щодо інвестування в залізничну інфраструктуру», — сказав він. На думку Горбачьова, скористатися держдотаціями на покупку вагонів зможуть 50-70 найбільших компаній зернового ринку.
Ткачов також нагадав про прогнози зростання валового збору зерна в Україні — через кілька років він може зрости до 100 млн тонн з нинішніх 60 млн тонн, а експорт — збільшиться з 40 млн тонн до 70 млн тонн. Для перевезень такої кількості зернових буде потрібно ще додатково 5 тис. вагонів, щоб довести їх кількість до 22-23 тис. І при цьому потрібно врахувати, що за цей час частина застарілих зерновозів «Укрзалізниці» буде списана.