Інвестиційно-будівельна компанія Kadorr Group, яка спеціалізується на зведенні житлових і торгово-розважальних комплексів в Одесі, планує вкласти 400 млн доларів у виробництво сільськогосподарської продукції в Україні. Плани у компанії амбітні: через 3-4 роки вийти на щорічний обсяг виробництва понад 12 млн тонн сировини і готової продукції. Компанія планує здійснювати експорт до країн Арабського світу борошна і комбікормів, повідомив «Інтерфакс-Україна».
За даними Kadorr Group, вона вже завершує будівництво зернових елеваторів в Дніпропетровській області, а також купила чотири ділянки під спорудження елеваторів і веде переговори про придбання вже готових. Аграрний проект Kadorr Group планується реалізувати в Київській, Одеській, Дніпропетровській, Вінницькій, Кіровоградській, Херсонській та Миколаївській областях. Проекти будівництва заводів з переробки сільськогосподарської продукції вже знаходяться на стадії узгодження; компанія зарезервувала всі необхідні кошти і готова безперервно фінансувати реалізацію всього проекту.
Засновник Kadorr Group — одеський бізнесмен сирійського походження Аднан Ківан. У 2011 році компанія побудувала в Одесі перший житловий комплекс, на сьогодні в її портфелі вже більше 40 ЖК, торгових центрів і котеджних містечок в Одесі. У листопаді минулого року Kadorr Group стала об’єктом пильної уваги українських спецслужб — СБУ під час обшуку знайшла в офісі компанії близько 20 млн гривень «готівки» і понад 100 печаток фірм, які вона вважала фіктивними. При цьому СБУ запідозрила, що менеджмент компанії разом з колишнім депутатом Одеської міськради і Верховної Ради Дмитром Марковим, який зараз переховується в Росії, причетний до фінансування «ДНР-ЛНР».
Аднан Ківан спростував всі звинувачення, і відтоді ніякої нової інформації по цій справі в пресі не з’являлося.
Що стосується заяв про вихід через 3-4 роки на виробництво більш 12 млн тонн сільськогосподарської сировини і готової продукції, то вони виглядають досить сміливо. Для порівняння, врожай зернових в цілому по країні оцінюється в 60 млн тонн, експорт — на рівні 40 млн тонн, експорт соняшникової олії усіма українськими експортерами — 6 млн тонн.
iAgro зібрав найбільш яскраві приклади того, як компанії ззовні приходили в аграрний бізнес і що з цього у них вийшло.
Мережа будівельних супермаркетів «Епіцентр» Олександр і Галина Гереги заснували у 2003 році, коли відкрився їхній перший супермаркет. Вже в 2016 році компанія «Епіцентр К» змогла придбати 80% «Вінницької аграрно-промислової групи», в обробці якої знаходилося близько 50 тис. га у Вінницькій та Хмельницькій областях, а також чотири елеватори сумарною місткістю 250 тис. тонн.
У 2017 році Гереги викупили у компанії Glencore частки у статутних капіталах 10 аграрних підприємств в Черкаській, Київській та Вінницькій областях. Сьогодні загальний земельний банк аграрного напряму «Епіцентр К» перевищує 100 тис. га в п’яти областях.
Компанія «Епіцентр Агро», яка буде керувати аграрним напрямком бізнесу Герег, вже вклала в аграрний бізнес близько 150 млн доларів і запланувала наступного року інвестувати ще 2 млрд гривень.
Гереги також вивчають можливість придбання частки в промисловій групі Vioil, яка входить до трійки найбільших виробників соняшникової олії в Україні, і розглядають можливість інвестування в цукровий бізнес.
Концерн «Галнафтогаз» Віталія Антонова, який розвиває мережу автозаправок «ОККО», в кінці 2016 року оголосив про намір зайнятися зернотрейдингом — спотовими та форвардними закупівлями зерна. У тому ж маркетинговому році компанія планувала виділити 1 млрд гривень на закупівлю 250 тис. тонн зерна.
Причина приходу в аграрний бізнес — прагнення компенсувати скорочення на третину роздрібного споживання нафтопродуктів в країні. Таким чином, за рахунок зернотрейдингу компанія підвищувала продажу палива і хеджувала валютні ризики.
«ОККО трейдинг» укладає контракти з аграріями, використовуючи механізм аграрних розписок, постачає їм паливо, добрива та фінансування, страхує врожай, а після його збирання отримує в якості оплати зерно.
Компанія створена Групою СКМ Ріната Ахметова і Групою «Смарт-Холдинг» Вадима Новінського в 2011 році — після того як включила в перелік своїх активів Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча. Свого часу ММК ім. Ілліча підібрав під себе безліч земель колишніх колгоспів в Донецькій області, і його багаторічний керівник Володимир Бойко з гордістю говорив, що у меткомбінату орних земель більше, ніж у держави Ізраїль.
На сьогодні мажоритарним акціонером HarvEast є група СКМ Ріната Ахметова, якій належить 75% акцій, а «Смарт-Холдингу» Вадима Новинського — 25%. Крім того, аграрний напрямок діяльності безпосередньо «Смарт-Холдингу» також представлено компаніями, об’єднаними під торговельною маркою «Верес», які спеціалізуються на вирощуванні і переробці плодоовочевої продукції.
Компанія HarvEast обробляє майже 100 тис. га ріллі, вирощуючи пшеницю, соняшник, ячмінь, багаторічні трави, кукурудзу, кормове сорго. Також в сфері її інтересів — молочне тваринництво, виробництво комбікормів і насіння. Зараз HarvEast будує власний насіннєвий завод в Донецькій області, в який планує вкласти близько 5 млн доларів. Компанія також вкладає кошти в нарощування площ зрошуваних земель — в найближчі роки в цей проект планується інвестувати 6 млн доларів, збільшивши зрошувані площі до 2,5 тис. Га.
Аграрний проект засновника будівельної компанії ТММ Миколи Толмачова. У 2009-2011 рр. компанія «Сінтал Д» увійшла в десятку найбільших власників земельного банку і розмістила свої акції на європейських фондових біржах. Агрохолдинг Толмачова хотів збільшити земельний банк до 260 тис. га і наростити виторг до 400 млн доларів, але йому це не вдалося. Замість цього в 2014 році Харківський господарський суд порушив справу про банкрутство головної компанії агрохолдингу. На думку власника, на провал аграрного проекту вплинула несприятлива кон’юнктура ринку.
Агрофірма була створена в 1997 році, коли керівник організації орендарів шахти ім. Засядька Юхим Звягільський скупив в Слов’янському районі Донецької області колишні колгоспи з багатомільйонними боргами. До складу «Шахтаря» увійшли 22 підприємства, 16 з яких були задіяні в свинарстві. Це дозволило аграрному придатку шахти ім. Засядька — найбільшого виробника коксівного вугілля — стати одним з найбільших в країні аграрних холдингів, який до того ж мав власну торговельну мережу їх 60 фірмових магазинів для реалізації продукції в Донецькій і Харківській областях. Агрофірма «Шахтар» входила в ТОП-5 найбільших виробників свинини і в ТОП-30 компаній-латифундистів. У «Шахтаря» була навіть власна авіація — чотири «кукурузника» для обробки полів.
Однак, з 2008 року справи у агрофірми пішли погано — за наступні п’ять років вона значно скоротила обсяги виробництва молока, яєць і м’яса, і в 2013 році на продаж були виставлені вісім її активів — два комбікормові заводи, молокозавод, інкубатор, комбінат м’ясопродуктів, м’ясопереробний завод , конезавод і свинокомплекс.