Оновлено 19.07: Прес-служба МХП спростовує причетність Юрія Косюка до горіхової компанії, посилаючись на дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, де вказано, що керівником ОАО «Український волоський горіх» є Кононов Олег Валентинович, а кінцевими бенефіціарами — Кононов Олег Валентинович та Тарасюк Ігор Григорович.

Хоча Ігор Тарасюк і входить до близького оточення Юрія Косюка та є його давнім партнером по бізнесу, до компанії «Український волоський горіх» агроіндустріальний холдинг МХП та Юрій Косюк ніякого відношення не мають.

Компанія «Український волоський горіх», основним бенефіціаром якої є український бізнесмен, співвласник МХП, Юрій Косюк, не змогла оформити дотацію за програмою підтримки садівництва.

Про це iAgro повідомив представник однієї з профільних асоціацій, члени якої входять до комісії Мінагропроду. За його словами, за підсумками засідання комісії 12 липня, в реєстр одержувачів компенсації вартості саджанців було внесено 163 суб’єкти господарювання з 165, які подали заявки. Двом претендентам було відмовлено. Одним з цих двох виявилася компанія «Український волоський горіх». Назву другої компанії він не зміг уточнити.

Причини відмови в дотаціях УВГ, за його словами — неможливість віднесення цієї інвестиції до статті «витрати». УВГ претендувала на суму в близько 1 млн доларів (27 млн ​​гривень) за проектом закладки 800 га горіхових садів у Вінницькій області, саджанці для якого привезли з Каліфорнії.

Про цей проект згадував голова Вінницької обласної державної адміністрації Валерій Коровій. За його даними, інвестиції в проект який стартував у 2015 році становлять близько 218 млн гривень, що були спрямовані, зокрема, на відновлення зрошувальної системи. «Крім того «Український волоський горіх» планує побудувати завод з переробки ядер горіхів, які потім будуть надходити як на внутрішній ринок, так і експортуватися», — заявив Коровій.

Відзначимо, що горіхова компанія не входить у структуру основного бізнесу Юрія Косюка — Холдинг МХП, найбільший у Східній Європі виробник м’яса птиці.

Олексій Мушак, народний депутат України, член аграрного комітету ВРУ, зазначає, що вважає неправильною дискримінацію в залежності від масштабу бізнесу одержувача, але сумнівається, що вона мала місце. «Якщо компанія потрапляє під критерії і всі документи були добре підготовлені, мабуть, неправильно [виключати її], а якщо щось було неправильно подано, то тоді питань немає. Моя позиція з приводу дотацій відома, я за обмеження дотацій на групу компаній», — сказав він.

Він зазначає, що «1 млн доларів — це не велика сума для цього проекту». «Такі інвестиції може собі дозволити фермер середньої руки», — каже він, припускаючи, що компанія може звернутися повторно за отриманням дотації.

За оцінкою Геннадія Юдіна, віце-президента Української горіхової асоціації, приблизна вартість закладки одного гектара промислового саду становить 80-90 тис.грн, при цьому в сегменті горіхових садів цей показник дуже різниться в залежності від параметрів інвестпроекту. «Горіх вступає в товарне плодоношення в залежності від виду горіха починаючи від 5 до 8 років. Різниці у вкладеннях на гектар в залежності від регіону України практично немає. На сьогодні в Україні 11 зон плодівництва і 3 зони по морозостійкості і ці зональності практично не впливають. На процес вирощування саду впливає схема закладки та категорія матеріалу — горіх або фундук», — пояснює він. За його словами, основні ринки збуту українського горіха — Європа (переважно в Греція і Франція) і Азія (Іран і Туреччина).

Раніше в своєму блозі для iAgro президент Української горіхової асоціації Володимир Пахно оцінював прибуток, який може генерувати 2 га горіхового саду від 8 до 12 тис. євро при стартових витратах в 1 га на рівні 3,5 тис. доларів.

Україна входить у топ-5 світових виробників горіха. Щорічний врожай становить близько 150 тис. тонн. Площа горіхових садів на Вінничині становить близько 2 тисячі гектарів, з яких 1000 га в плодоносному віці. Урожайність в минулому році досягла 60 ц/га. Дві третини врожаю направляється на експорт.

Довідка

За програмою підтримки виноградарства садівництва і хмелярства на 2018 рік у Держбюджеті виділено 300 млн гривень. Програма передбачає компенсацію 80% вартості саджанців. В результаті реалізації цієї програми Мінагропрод прогнозував збільшення площі під садами і ягідниками на 3100 га.

За підсумками весняної закладки садів 164 учасників ринку подали заявок на компенсацію на загальну суму близько 150 млн гривень. За неофіційними даними, загальний попит на кошти за програмою значно перевищує її бюджет — близько 450 млн гривень, що еквівалентно закладці 5,1 тис га.