Кабмін минулого тижня вніс зміни до порядку використання коштів за бюджетною програмою 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва» і перерозподілив бюджетні кошти Мінагрополітики за програмами в рибному господарстві.
Основна суть змін у сфері підтримки тваринництва полягає в поправках до постанови №107 від 7 лютого 2018 року, які дозволять банкам уточнити правила гри і сформувати уніфіковані кредитні продукти для тваринників. Також постанова КМУ розширює програму компенсації вартості закупівлі високопродуктивного біоматеріалу не тільки українського, а й імпортного виробництва. Що стосується розпорядження по рибній галузі — перерозподілені кошти в сумі 10,53 млн грн будуть спрямовані на оновлення матеріально-технічної бази рибовиробничих комплексів.
Бика за роги
Надія Переходько, директор департаменту агропромислового розвитку Рівненської ОДА, підтвердила: внесені зміни «тільки конкретизують формулювання — в першу чергу для представників банків». Вона нагадала, що значна частина програм держпідтримки АПК зав’язана на банківському секторі, представники якого реалізують дуже консервативні протоколи, які потребують максимальної конкретики. «Наприклад, окремі банки почали ставити перед міністерством питання: «Нам брати з ПДВ чи без ПДВ?». І довелося уточнити», — говорить вона. Також було внесено ряд інших точкових удосконалень: наприклад, виключена схема, при якій підприємство могло взяти корову в оренду у іншого господарства та оформити на неї дотацію 1500 гривень. «Визначено, що ця корова повинна бути на балансі основних засобів у юридичної особи, а не взята в оренду», — пояснює вона.
Як безумовно позитивну експерти і учасники ринку оцінюють правку в частині розширення компенсації виробникам тваринницької продукції за придбану спермопродукцію і на імпортні аналоги, в той час як раніше компенсації підлягала продукція тільки українських племпідприємств.
За словами Сергія Гнатюка, генерального директора корпорації «Тваринпром», «цієї постанови дуже чекали, бо питання стосується всіх підприємств, які мають ВРХ». «Тепер тваринники зможуть отримати компенсацію не більше 100 гривень за спермодоза і не більше трьох спермодоз на голову в рік, але використовуватимуть дуже якісний матеріал і поліпшать продуктивність стада на наступні роки», — пояснює він.
З ним солідарний Микола Кучер, народний депутат України, член Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, який упевнений, що можливість пільгової закупівлі імпортного біоматеріалу в середньостроковій перспективі дасть позитивний поштовх до розвитку всієї галузі. «В Європі і в Америці були голштинскі породи корів, червоно-білі і чорно-білі, а у нас були симентал. І з тих пір як почали симентал осіменяти американським біоматеріалом, моментально в перший рік отримували плюс тисячу літрів надою на корову. І потім насичували, виходило 1/2, потім 3/4, 7/8. Це називається поглинаюче схрещування. І я тільки «за» це. Сьогодні ті ферми, які запліднюють імпортною спермопродукцією, дають високі надої молока в їх основі стада», — сказав нардеп.
Бізнесмени, які реалізують проекти в сфері молочного тваринництва, підтверджують, що вважають за краще купувати біоматеріал за кордоном: «Що стосується спермопродукції, то ми купуємо канадську і американську, і якщо буде реальна підтримка і за цим напрямком, то буде здорово. Ось так — копієчка до копієчки», — каже Володимир Яренчук, голова фермерського господарства «Перлина Турії», який будує в Волинській області ферму за європейським зразком на 1800 голів худоби.
Сергій Гнатюк впевнений, що аналогічні правила повинні бути поширені і на свинарство: «Тому що в цій ситуації, яка сьогодні склалася в Україні, було б важливо, щоб кнура не тягати по селу, а все-таки впроваджували штучне запліднення. Можливо, тоді і африканська чума свиней не так гуляла б по Україні. Але до нас не прислухалися», — нарікає він.
У тому, що урядові правки в частині кредитів стимулюють зрушення на краще на самому проблемній ділянці держпідтримки — компенсації кредитів на будівництво тваринницьких комплексів, учасники ринку сумніваються. За словами Сергія Гнатюка, більшість інфраструктурних проектів в галузі вже зведені, і потреба в таких кредитах об’єктивно мала безвідносно до вдосконалення відповідних програм.
Рибний день
На програму технічної підтримки Держрибгоспу Кабмін перекинув відносно невелику суму бюджетних коштів — 10,5 млн гривень. Але рибоводи — люди не розбещені. «Слава Богу, що її [постанову] було прийнято. Нарешті про нас згадали!», — зазначає Ігор Дикуха, директор ДУ «Новокаховський рибоводний завод частикових риб».
За його словами, ці гроші будуть використовуватися на технічну модернізацію. «Завод працює 32 роки, але жодного разу не проводилися капітальні ремонти та реконструкції», — говорить він, підкреслюючи, що на підприємстві навіть відсутні живорибні машини, щоб перевозити рибу до місця випуску. «Ми до цих пір рибу возимо МАЗами, яким 32 роки, два з них забрали на АТО. Фактично ми рибу вирощуємо, а вивезти її нічим. Доводиться шукати спонсорів, громадські організації. Хоча ми повинні це робити самі», — говорить він.
Він упевнений, що перерозподіл коштів логічний, і гроші будуть використані ефективно. «Дуже правильний крок, і ми відпрацюємо ці гроші з лишком», — сказав Ігор Дикуха. Новокаховський рибзавод в цьому році бере участь в реалізації програми «Малі річки України»: вперше за всю історію України та історію заводу будуть зариблені річки Прип’ять, Рось, Сейн, Інгулець, Сула.
Садівники на черзі
Прийняті правки можуть виявитися не вичерпними в програмах державної підтримки. Асоціація «Укрсадпром» направила в Мінагрополітики і Кабінет міністрів прохання розширити список напрямків державної підтримки. Садівники пропонують включити до переліку тих, що дотуються, деякі операції, пов’язані зі зберіганням і передпродажною підготовкою вирощеної продукції (два звернення файли ПДФ).
Зверненням передувало опитування членів асоціації, які з напрямків фінансування вони вважають для себе пріоритетними, і підведення попередніх підсумків відшкодування з бюджету вартості посадкового матеріалу. В рамках цієї програми 56 фермерів в загальному отримали понад 72 млн грн дотацій (компенсація 80% посадкового матеріалу).
За словами голови асоціації «Укрсадпром» Дмитра Крошки, саме на таку суму надійшов запит від садівників по компенсації покупки саджанців. А всього за різними напрямками діяльності було подано заявок на більш ніж 170 млн грн. «Оскільки було визначено один пріоритетний напрямок державної підтримки — відшкодування вартості посадкового матеріалу, то спочатку розглядалися ці заявки. Іншим не відмовлено, просто вони не розглядалися», — говорить він.
Глава «Укрсадпрому» уточнює: багато фермерів-садівників подавали документи на державну підтримку вперше. «Їм було цікаво відчути, як програма працює, наскільки це складно. Вони побачили позитивний результат і будуть далі подаватися на осінь», — сказав Крошка.
Богдану Мурзі, голові фермерського господарства «Перфект», компенсація нарахована за саджанці, куплені в плодорозсаднику ФГ «Надія сад». На осінь фермер планує придбати ще близько 15 тис. саджанців і скористатися дотаціями від держави. Орієнтовна сума — 500 тис. грн.
Це не перша програма, в якій бере участь фермерське господарство. «Навесні 2018 роки я подавав документи: проплатив за саджанці 120 тис. грн, а відшкодували близько 80 тис. грн. Вірю, що і на осінь гроші будуть», — каже Мурга.
Він повністю підтримує звернення «Укрсадпрома» по розширенню напрямків підтримки: «Саджанці — мала частина того, на що йдуть витрати в садівництві. Великі витрати потрібні на комплектуючі, стовпчики, крапельне зрошення. І було б дуже непогано, якби люди мали можливість побудувати в саду невеликі холодильні камери для зберігання врожаю», — підкреслює Мурга. За його словами, зберігання 120 тонн яблук обходиться близько 40 тис. грн на місяць — сюди входить камерне зберігання плюс послуги карщиків. «А якщо буде державна підтримка, то можна буде створити свою інфраструктуру із зберігання і заощадити кошти», — зазначає Мурга.
За словами Володимира Кучеренко, генерального директора Корпорації «Укрвинпром», після трьох років відсутності державної підтримки садівництва і виноградарства, задекларовані на 2018 рік 300 млн грн (у 2017 — 73,5 млн грн) — важливий крок вперед. «Виноградарі, крім компенсації вартості посадкового матеріалу, потребують коштів по догляду за насадженнями, на установку шпалер і будівництво системи зрошення. А також на розвиток експортного потенціалу і створення марки «Українське вино», — повідомив Кучеренко.
Вітчизняні хмелярі також зацікавлені в розмаїтті програм дотування. Микола Михайлов, директор ТОВ «Хопштайнер Україна», розповів iAgro, що в цьому році його компанія не скористалася дотаціями, оскільки кошти з бюджету виділялися тільки на компенсацію закладки молодих насаджень. «Нас більше цікавить не стільки компенсація посадкового матеріалу, скільки держпідтримка на будівництво хмелешпалер — на неї ми і подавали заявку раніше. Для вирощування хмелю потрібна спеціальна хмелеконструкція, яка коштує мільйони. Саджанці хмелю — це вже наступне питання. Без хмелешпалери вони рости не будуть. Тому для хмелярів критичний момент — підтримка на цю позицію», — говорить він.
Президент Асоціації хмелярів України Тетяна Халімон більш категорична: вона вважає, що вся система виділення дотацій виробникам хмелю потребує перегляду. «Держпідтримка за посадковий матеріал виділяється за сорти саджанців, які внесені до реєстру. Тих сортів хмелю, які зараз вирощуються в Україні, в реєстрі немає. Тому що у нас немає насінницьких господарств, які займаються селекцією і виробництвом саджанців хмелю», — зазначає вона.
Дмитро Крошка, зі свого боку, виступає за системність у виділенні дотацій з урахуванням потреб, які виникнуть в середньостроковій перспективі. «Якщо сьогодні ми насадили саджанців, то результат отримаємо через три роки. Оскільки урожай з роками збільшуватиметься, слід більше уваги зосередити на передпродажній підготовці і зберіганні, — говорить він. — Ми рекомендуємо фермерам подавати заявки на всі напрямки, які передбачені порядком. Ці заявки будуть зареєстровані, що стане не тільки сигналом для уряду, скільки грошей потрібно фермерам, а й допоможе в подальшому цю підтримку адмініструвати».