Деякі з українських експортерів зерна намагаються занизити митну вартість продукції при її відвантаженні через порти. Про це 29 серпня заявив в.о. голови Державної фіскальної служби (ДФС) Мирослав Продан на засіданні Кабміну. «У цьому напрямку ми працюємо досить потужно. На Одеській митниці і в зоні діяльності Миколаївської митниці припинено відвантаження зернових по підробленим документам на суму понад 33 млн грн», — сказав він.
Голова фіскального відомства мав на увазі епізод, про який на початку серпня повідомлялося на сайті ДФС. У релізі було сказано, що одне з вітчизняних підприємств намагалося вивезти з України 7,15 тис. т пшениці загальною вартістю 33,315 млн грн за «підробленими документами, які були отримані незаконним шляхом або містили неправдиві відомості… Директор компанії-експортера був підставною особою і комерційних документів компанії-експортера не підписував».
Звинувачення з боку фіскалів на адресу трейдерів звучать не вперше — ДФС і раніше виходила з заявами про розкриті порушення при експорті зерна. Наприклад, в кінці 2017 року була оприлюднена схема мінімізації митних платежів і ухилення від сплати податків, в якій були задіяні ні багато ні мало 73 юрособи — транзитери, експортери і група компаній-нерезидентів. «Фігуранти діяли за наступною схемою: закуповували сільськогосподарську продукцію (насіння соняшнику, кукурудзу, пшеницю, ячмінь, боби соєві і ін.) за готівковий розрахунок у населення, відображаючи в податковому обліку підконтрольних компаній цю закупівлю у інших підконтрольних підприємств. Надалі продукцію експортували за кордон за непрямими контрактами з використанням підконтрольних підприємств-нерезидентів, подаючи в митні органи декларації, в яких значно занижували фактурну вартість товару», — йдеться в повідомленні ДФС. При цьому, як підкреслюють податківці, реальний дохід від операцій залишався за кордоном на рахунках підконтрольних підприємств-нерезидентів.
Член правління Товариства виробників і споживачів бобових Олександр Штефанець підтвердив iAgro, що реалізація за кордон зерна, закупленого за готівку, — один з відомих ринку способів нелегального експорту. «Щоб здійснити продаж такого зерна, шахраї користуються послугами фейкових фірм, від імені яких оформляються документи на експорт, і на рахунку яких потім повинен повернутися валютний виторг. І, відповідно, ними повинні бути заплачені податки. Однак після здійснення експорту такі фірми закриваються, валюта в Україну не повертається, а податки — не сплачуються», — пояснив Штефанець. При цьому сказати, наскільки подібні «алгоритми» поширені в Україні, він не зміг.
За словами президента Української зернової асоціації (УЗА) Миколи Горбачьова, жодна з великих українських компаній в таких махінаціях помічена не була, і перевірки податкової на їх роботі ніяк не позначилися. «Поки я не чув ні від однієї з компаній, що були випадки арешту зерна», — сказав він.
Це ж підтвердили кілька гравців ринку, до яких iAgro звернувся за коментарями з цього питання. Всі одноголосно запевнили видання, що працюють «в білу» і про тонкощі ухилення від податків не обізнані.
У той же час, за словами Миколи Горбачьова, податкова все ще практикує поділ відповідальності між учасниками угоди — аж до повного перенесення провини на покупця — хоча за законодавством покупець не у відповіді за дії, що здійснюються продавцем. «Якщо в ланцюжку продавців і покупців є недобросовісний учасник, то податкова прагне карати сумлінного покупця. А реального механізму, який би відтинав недобросовісних учасників, поки не винайшли », — сказав він. І додав, що УЗА співпрацює з ДФС в прагненні «винайти» такий механізм: створено спільну робочу групу, учасники якої розробляють модель більш відкритого і захищеного зернового ринку.
У свою чергу, прем’єр Володимир Гройсман на засіданні уряду пообіцяв, що Кабмін продовжить боротьбу зі схемами ухилення від сплати митних платежів, які «не дають змоги повноцінно наповнювати бюджет України».