За розрахунками ФАО, споживання риби на душу населення у світі ув 2017 році вийшло на рекордне значення — 20,5 кг на рік. Починаючи з 1961 року, темпи зростання світового споживання риби вдвічі перевищують темпи приросту населення планети, доводячи, що рибогосподарському сектору відведена виключно важлива роль. Про це йдеться в доповіді ФАО «Стан світового рибальства і аквакультури: досягнення цілей сталого розвитку» («The State of World Fisheries and Aquaculture 2018 — Meeting the sustainable development goals»).

«Доповідь підкреслює найважливішу роль рибальства і аквакультури в сфері продовольства, харчування та зайнятості мільйонів людей, багатьом з яких насилу вдається зводити кінці з кінцями. Зростає внесок даного сектора в розвиток економіки і боротьбу з бідністю: у зв’язку з підвищенням попиту і зростанням цін, обсяг світового експорту риби в 2017 році склав в грошовому вираженні 152 млрд дол. США, причому 54% експорту припало на частку країн, що розвиваються», — пише у вступному слові Жозе Граціану да Сілва, генеральний директор ФАО. Підготовка цієї доповіді була розпочата в січні 2017 року і зайняла 18 місяців.

iAgro вибрав 20 тез, які дають уявлення про значення рибальства для планети і його подальші перспективи.

Про світовий рибний флот

У 2016 році загальна чисельність рибальського флоту в світі — починаючи з маленьких безпалубних безмоторних човнів і закінчуючи великими, добре оснащеними суднами для промислового лову — оцінювалася приблизно в 4,6 млн одиниць, з 2014 року вона не змінилася. Найбільший флот — в Азії: 3,5 млн судів або 75% всього світового флоту.

Про Україну

Україна у звіті ФАО згадується тільки один раз в контексті кількісного складу моторних і немоторних судів українського рибного флоту в розділі «Європа», де також представлені дані тільки по двом європейським країнам — Норвегія і Польща. За інформацією ФАО, в Україні немоторних суден довжиною менше 12 м — 141 од., моторних суден довжиною менше 12 м — 2986 од., моторних суден 12-24 м — 130 од., моторних суден довжиною понад 24 м — 55 од.

Про виробництво

У 2016 році виробництво риби у світі досягло пікового обсягу 171 млн т; без урахування нехарчової риби (в т.ч. сировини для виробництва риб’ячого жиру і рибного борошна) 47% цього обсягу припало на продукцію аквакультури, 53% — на продукцію рибальства. Загальна ринкова вартість продукції рибальства та аквакультури (у цінах первинного продажу) склала в 2016 році 362 млрд дол., причому 232 млрд дол. припало на продукцію аквакультури (64%).

Про споживання

У період з 1961 по 2016 рік темпи зростання споживання риби в світі (3,2%) перевищували темпи приросту населення планети (1,6%). Також споживання риби зростає швидше, ніж споживання м’яса всіх сухопутних тварин в цілому (2,8%). Подушне споживання риби збільшилося з 9 кг в 1961 році до 20,2 кг в 2015 році, середньорічний зростання склало 1,5%. Згідно з розрахунками, в 2016 році цей показник досяг 20,3 кг, а в 2017-м — 20,5 кг. У 2015 році на частку риби припало близько 17% загальносвітового споживання тваринного білка населенням планети. Крім зростання виробництва, збільшенню споживання сприяли чинники скорочення втрат і відходів.

Про використання

В їжу населенням планети в 2017 році було вжито 151 млн т виловленої риби, або 88% улову. За останні десятиліття ця частка помітно збільшилася: для порівняння — в 1960 році показник становив 67%. З приблизно 20 млн т (12% виробленої в 2016 році риби), які були спрямовані на нехарчові потреби, велика частина — 74% (15 млн т) — перероблена в рибну муку і риб’ячий жир, а решта 5 млн т, в основному, використані безпосередньо як корм для риби, яку розводять, сільськогосподарських тварин і хутрових звірів, а також — посадкового матеріалу в аквакультурі (молодь, сеголетки, дрібні дорослі особини для підрощування) і в якості наживки для лову риби, в фармацевтиці, в декоративних цілях.

Про торгові переваги

Цінні види — креветки, лосось, тунець, камбала, морський язик і інші донні риби, лаврак і дорадо — мають оборот у торгівлі у великих обсягах і поставляються на більш багаті ринки. Недорога риба, наприклад, малі пелагічні види, експортуються в основному в країни, що розвиваються в розрахунку на незаможних споживачів — теж в великих обсягах. Крім цього, в останні роки країни зі зростаючою економікою з регіонів, що розвиваються збільшували імпорт більш цінних видів для внутрішнього споживання.

Про регіональні уподобання

На країни Латинської Америки припадає найвища частка виробництва рибного борошна. У Європі та Північній Америці риба піддається заморожуванню, а на перероблену рибопродукцію і пресерви припадає понад 2/3 харчової риби. В Африці частка в’яленої та ін. риби вище, ніж в середньому в світі. В Африці і Азії значна частина риби досі реалізується в живому або свіжому вигляді.

Про 10 лідерах в сітках

У період з 1950 по 2015 рік найбільші обсяги вивантаження припали на десять видів риби: перуанський анчоус (Engraulis ringens), мінтай (Theragra chalcogramma), атлантичний оселедець (Clupea harengus), атлантична тріска (Gadus morhua), японська скумбрія (Scomber japonicus), перуанська ставрида (Trachurus murphy), далекосхідна сардина-івасі (Sardinops melanostictus), смугастий тунець (Katsuwonus pelamis), перуанська сардина-івасі (Sardinops sagax) і мойва (Mallotus villosus).

Про лідерів в аквакультурі

У 2016 році світова аквакультура справила 80 млн т харчової риби, 30,1 млн т водних рослин і 37 900 т нехарчової продукції. Було вирощено 54,1 млн т риби, 17,1 млн т молюсків, 7,9 млн т ракоподібних і 938,5 тис. т інших водних тварин. Першість у світовій аквакультурі беззастережно належить Китаю. Він не тільки випередив інші країни в 2016 році, але вже з 1991 року вирощує більше риби, ніж всі інші країни світу разом узяті. У число найбільших виробників в 2016 році також увійшли Бангладеш, В’єтнам, Єгипет, Індія, Індонезія і Норвегія.

Про ціни

У 2017 році ціна риби на міжнародних ринках була відносно високою. Індекс, що розраховується ФАО (спільно з Університетом Ставангера, Норвегія, і з використанням даних, що надаються Норвезькою радою з морепродуктів) індекс цін на рибу покликаний виявляти цінові тенденції по провідним в світовій торгівлі групам видів, по продукції рибальства та аквакультури. В якості базового рівня (100) прийняті ціни 2002-2004 років. Середнє значення індексу за ІІІ квартал 2017 року склало 157, в той час як в ІІІ кварталі 2016 року він дорівнював 147, а в ІІІ кварталі 2015 року — 138 (рис. 23). Тенденція до збільшення цін спостерігалася по більшості груп видів як виловленої, так і вирощеної риби.

Про імпорт

У 2016 році середня ціна імпортованої країнами, що розвиваються риби та рибопродукції склала 2,4 дол. за кг, в той час як розвиненим країнам такий імпорт обходився в 5,1 дол. за кг. Зі зміцненням міського середнього класу в перехідних економіках зростає попит на більш дорогу рибу і морепродукти (лосось, креветка і т.п.), що веде до скорочення розриву між країнами, що розвиваються і розвиненими країнами в середній ціні імпорту риби та рибопродукції.

Про зайнятість

Згідно з офіційною статистикою, в 2016 році в первинному секторі промислового рибальства і аквакультури було зайнято 59,6 млн чоловік. Відносна частка зайнятих в промисловому рибальстві скоротилася з 83% в 1990 році до 68% в 2016 році, тоді як частка зайнятих в аквакультурі відповідно зросла з 17% до 32%.

Про гендерний розподіл

За даними Світового банку, з приблизно 60 млн чол., зайнятих по всьому світу в рибальстві у внутрішніх водоймах та у відповідних виробничо-збутових ланцюжках, близько половини, майже 35 млн — жінки. Їх сфера діяльності в основному пов’язана з переробкою, оптовою та роздрібною торгівлею. Найчастіше жінки займаються рибальством, якщо домогосподарство розташовується в безпосередній близькості до водойми.

Згідно з розрахунками ФАО, в 2016 приблизно 14% безпосередньо зайнятих в первинних секторах рибальства і аквакультури становили жінки, в той час як середній показник за період 2009-2016 років склав 15,2%. У Європі в секторі рибальства жінки представлені 6,4 тис. чол, в аквакультурі 16,7 тис. чол, а в Азії цей показник склав 4,84 млн осіб. і 2,76 млн осіб. відповідно.

Про якість

В інтересах забезпечення безпеки харчових продуктів і захисту споживачів у внутрішній і міжнародній торгівлі були прийняті строгі гігієнічні заходи. Так, Звід норм і правил Кодексу для риби і рибної продукції (Codex Alimentarius Commission, 2016) містить вказівки щодо практичних аспектів впровадження належної санітарно-гігієнічної практики та системи управління безпечністю харчових продуктів на основі аналізу ризиків і критичних контрольних точок (ХАССП).

Про вплив РФ

Накладене в середині 2014 року Російською Федерацією торгове ембарго позначилося на торгівлі рибою і рибопродукцією: в порівнянні з результатами 2013 року, російський імпорт в ціновому вираженні, незважаючи на загальне оздоровлення економіки, скоротився на 43%. Це дало поштовх загальному зрушенню торгових потоків: РФ переорієнтувалася на альтернативні джерела поставок, в тому числі — на Чилі та Фарерські острови, а постачальники, що потрапили під дію ембарго, були змушені шукати нові ринки.

Про екологію

Рибальство у внутрішніх водоймах — це природна виробнича система, але в порівнянні з сільськогосподарськими виробничими системами воно значно менше впливає на екологію. Згідно з розрахунками, щоб замістити енергетичну цінність 11,5 млн т виловлюваної у внутрішніх водоймах риби, країнам, що розвиваються з малоінтенсивним сільським господарствам треба було б збільшити виробництво зерна на 14,3 млн т (Ainsworth and Cowx, 2018), виробництво м’яса курки — на 11, 7 млн ​​т, а виробництво продукції аквакультури — на 6,8 млн т. на глобальному рівні повне заміщення продукції рибальства у внутрішніх водоймах продукцією аквакультури (наприклад, коропом і тіляпією) потребувало б відведення під рибництво 2,4 млн кв.км земель. Приблизно стільки ж земель (2,1 млн кв. Км) було б потрібно для заміщення рибальства у внутрішніх водоймах виробництвом яловичини.

Про зміну клімату

Зміна клімату провокує зрушення в розподілі водних видів, і ця тенденція посилюється. Морські види розширюють межі власних ареалів, як правило, в бік полюсів, в середньому на 72 км кожні 10 років, а прихід весни в місцях їх проживання з кожним десятиліттям зміщується вперед на 4,4 дня. Пояснюється це тим, що види залишаються вірними своїм температурним екологічним перевагам. Тривогу викликає той факт, що ці зрушення вплинуть на біологічні взаємодії і, як наслідок, на функціонування морських екосистем. Таким чином, зміна клімату здатна сильно позначитися на отриманні товарів і послуг, що надаються морськими екосистемами.

Про технології та ефективність

Програмне забезпечення для управління підприємствами аквакультури допомагає рибоводам оптимізувати виробництво. З нових технологій — застосування повітряних і водних датчиків, БПЛА для інспекції обладнання і систем тросів і якорів, моніторингу стану риби і навколишнього середовища, оптимізації технологічних процесів. У рибальстві системи навігації, в тому числі що працюють із застосуванням обладнання GPS, дозволяють маркувати кордону районів лову, вести журнал маршрутів і планувати маршрути таким чином, щоб забезпечувалася максимальну економію палива. Деякі суди використовують інформаційно-комунікаційні технології для реєстрації отриманої за допомогою ехолотів інформації про скупчення риби, стан дна і наявності морського сміття вздовж маршрутів плавання.

Про фальсифікат

Ризик фальсифікації риби та рибопродуктів дуже великий: Європейський парламент поставив їх на друге місце серед всіх харчових продуктів за критерієм схильності фальсифікації, а Інтерпол і Європол, які вивчали стан справ в 57 країнах — на третє. Рибна продукція може бути підмінена в будь-якій ланці виробничо-збутового ланцюжка. Приклади — використання підробленого маркування, підміна видів, надмірна кількість льоду в упаковках заморожених продуктів, незаявлене застосування або застосування в надмірних кількостях речовин, що зв’язують воду, з метою збільшення ваги продуктів. Основна проблема — це підміна видів, коли дешеві види продаються як більш дорогі. Крім того, фальсифікатори вдаються до підміни видів, щоб приховати географічне походження товару, факти незаконного видобутку, видобутку охоронюваних видів або видобутку риби в охоронюваних районах.

Про прогнози

На початку 2020-х років розрив між попитом і пропозицією риби складе 28 млн т. Щоб ліквідувати його, світова аквакультура повинна щорічно нарощувати обсяг виробництва на 9,9%. З урахуванням припущень щодо зростання попиту і вдосконалення технологій очікується, що загальносвітове виробництво риби (продукція рибальства та аквакультури без урахування водних рослин) протягом прогнозного періоду буде збільшуватися, і в 2030 році досягне 201 млн т. Зростання по відношенню до 2016 року складе 18 % (30 млн т), а його темпи будуть на 1% нижче, ніж в період 2003-2016 років (2,3%). Починаючи з 2014 року, обсяг виробництва в секторі аквакультури перекриває обсяг виловлюваної риби. Очікується, що до 2030 року за рахунок нього буде забезпечуватися 60% риби для споживання людиною. У 2030 році близько 62% продукції світової аквакультури доведеться на прісноводні види — короп, сом, тіляпія. Високі ціни в поєднанні з високим попитом на харчову рибу стануть стимулом до зростання цін на рибу на міжнародних ринках: у 2030 році вони перевищать ціни 2016 року у 25%. А середньодушове споживання риби до 2030 року може досягти 21,5 кг.