Видання Landlord оприлюднило доповідь Офісу національної інвестиційної ради при Президентові України «Сільськогосподарський сектор України. Безпека глобального харчування».

Як наголошується в документі, за останні десятиліття обсяг українського експорту основних сільськогосподарських культур і харчової продукції збільшився в 10 разів. Це дозволило країні зайняти гідне місце на світовому ринку аграрної продукції і стати лідером з експорту соняшникової олії, зайняти одне з провідних місць у світовій торгівлі зерном, м’ясом птиці, медом і т.д.

Однак, світовий аграрний ринок змінюється і епоха надвисоких прибутків добігає кінця.

Спираючись на аналіз світових тенденцій сільськогосподарського ринку і досвід, накопичений українськими аграріями і трейдерами, в Офісі національної інвестиційної ради сформулювали основні виклики, що стоять перед вітчизняним сільським господарством у наступні десять років.

Головним негативним фактором стане очікуване уповільнення зростання попиту на продовольство у світі і різке зменшення темпів зростання цін, яке спостерігається вже протягом кількох років. Наслідком стане велике збільшення конкуренції між головними експортерами сільгосппродукції за найпривабливіші платоспроможні ринки збуту. А значить, епоха комфортного життя в умовах постійного зростання зовнішнього попиту і експортних цін для українських сільгосппідприємств закінчується і слід підготуватися до роботи в жорстких умовах.

Кращим виходом з даної ситуації варто вважати збільшення інвестицій для поліпшення якості, підвищення продуктивності та отримання продукції з меншою собівартістю, збільшення доданої вартості кінцевого продукту, поліпшення маркетингу та приділення максимальної уваги нішевим високомаржинальним сегментам.

Йдеться про перегляд всього «ланцюга» виробництва і просування продукції. Зокрема, буде потрібно підвищення врожайності культур за рахунок використання систем зрошення, новітніх агрохімічних препаратів і систем точного землеробства.

Необхідно вирішити питання інвестування в різні системи зберігання продукції і збільшення глибини переробки. Це дасть можливість використовувати як переваги сезонних коливань цін на аграрну сировину, так і здійснити перехід на експорт готових продуктів харчування від простої сільськогосподарської продукції. Наявність сучасних систем зберігання відкриє шлях до просування свіжих і органічних продуктів, які користуються стабільним попитом на ринках розвинених країн.

Крім того, для виходу на нові ринки буде необхідно приділити більшу увагу процедурам сертифікації української продукції і докласти зусиль в досягненні розпізнавання бренду української продукції як такої і досягнення лояльності споживачів.

Згідно з даними OECD-FAO Agricultural Outlook 2018-2027, протягом найближчих 10 років показники українського рослинницького сектору виростуть досить помірно. Наприклад, валовий збір пшениці в Україні в 2017 OECD-FAO прогнозує на рівні 30,7 млн ​​т (тобто зростання складе 12-13%). Так само буде виглядати і ситуація з виробництвом інших видів зернових — зростання не перевищить 15% від сучасного рівня. Аналогічними прогнозуються і показники експорту зерна — повільне збільшення на 12-15%.

При цьому за десятиліття ціни на аграрну сировину зростуть приблизно на 20-25%. Наприклад, ціни-2027 на ту ж пшеницю прогнозуються на рівні до 7000 грн/т. Звичайно, в Agricultural Outlook була врахована тільки глобальна ринкова динаміка, такі фактори як курсові коливання, надмірні інфляційні процеси та ін. закласти було просто неможливо. Але навіть такий приблизний розрахунок досить показовий.

У той же час, площа під зерновими культурами в Україні в порівнянні з сьогоденням, буде поступово зменшуватися. Йдеться про скорочення ріллі всього на 1-3%, але відбуватися це буде на тлі збільшення валового збору (нехай і незначного).Інакше кажучи, збільшення виробництва буде досягнуто за рахунок інтенсифікації господарства. Саме в цьому і полягає «погана новина» — прибутковість господарств дещо зросте, але ці додаткові кошти необхідно буде інвестувати в технології.

А ось прогноз по олійних культурах і продуктам їх переробки для України виглядає набагато оптимістичніше. Наприклад, експорт соняшникової олії в найближчі десять років може зрости на третину, а ціни — на 25%. Аналогічна сприятлива ситуація буде спостерігатися і для української сої.

Майже з аналогічним прогнозом виступила і Міжнародна рада по зерну (IGC), яка об’єднує 27 країн і ЄС, які підтримали Конвенцію про торгівлю зерном (Україна приєдналася до Конвенції в 1995 році.).

У документі під назвою «П’ятирічний базовий прогноз попиту і пропозиції пшениці, кукурудзи, рису і соєвих бобів в 2022/2023 маркетинговому році» викладено бачення IGC як глобальних трендів аграрного ринку, так і можливого сценарію розвитку ситуації для окремих країн.

Протягом наступних п’яти маркетингових років очікується «скромне» зростання обсягів світової торгівлі зерновими через низький попит. Наприклад, якщо попередні п’ять років середній приріст світового «кукурудзяного» трейдингу становив 8,5%, то вже в цьому МР очікується приріст всього на 0,3%, а в цілому за наступну п’ятирічку — за період з 2018/2019 МР до ​​2022/2023 маркетингового року збільшення світової торгівлі кукурудзою можливо лише на 1,9%.

Ще більш «скромним» виглядає прогноз по пшениці — сумарний приріст світових торгових операцій культурою в 2022/2023 МР очікується на рівні 0,8%.

На світовому ринку пшениці буде і далі зростати роль країн чорноморського басейну (мова йде про Україну і РФ), активність яких буде поступово обмежувати інтерес до поставок з інших джерел, включаючи ЄС і США. Провідні позиції збережуть Канада з експортом культури в 2022/2023 маркетинговому році в 22,6 млн т і Аргентина (12 млн т). Ці обсяги фактично відповідають обсягам поставки, що фіксуються з цих країн і зараз.

Однак, прогнозується, що експорт пшениці з РФ зросте з 32 до 36 млн т, а з України — з 15-16 до 18 млн т (порівняння 2017/2018 маркетингового року з 2022/2023 МР).

Всі зазначені джерела схиляються до думки, що найбільш критичним для українського агросектору буде період до 2021-2022 рр. Очікується, що в результаті несприятливих умов на світовому ринку експорт основних культур (пшениця і кукурудза) з України буде нижче, ніж в минулі роки. Відновлення ринку почнеться в 2023/2024 МР, коли експортні обсяги відновляться і поступово перевищать існуючий рівень.

Однак, слід враховувати, що негативні прогнози не означають зменшення обсягів світової торгівлі сільгосппродукцією — йдеться лише про уповільнення темпів. Треба тільки мати на увазі, що конкуренція на глобальному ринку буде значно вище, ніж зараз. До цього потрібно готуватися для збереження позицій одного з провідних постачальників продовольства.