АЧС звела нанівець все поголів’я селекційних свиней, які вирощувалися в чотирьох дослідних господарствах Національної академії аграрних наук України. Як наголошується в епідзвіті профільного ресурсу asf.vet.ua, свиногосподарства розташовані в Полтавській, Рівненській та Херсонській областях.
Спалахи африканської чуми свиней фіксувалися в цих регіонах нерівномірно. Так, в березні 2018 року захворіли свині дослідного господарства «Степове» в Полтавській області, в липні — у ДГ «Городецьке» в Рівненській області, в серпні — знову на Полтавщині, в дослідному господарстві ім. Декабристів, а в вересні спалах АЧС трапилася в дослідному господарстві Інституту рису на Херсонщині.
iAgro направив запит в НААНУ з проханням прокоментувати фактичну втрату свинячих господарств, але на момент публікації матеріалу відповіді не отримав. При цьому у спілкуванні з владою і свинарями на місцях усі чотири випадки підтвердилися.
Інформоване джерело iAgro в Полтавській ОДА повідомило, що в с. Степове в березні дійсно знищили все поголів’я. Причина — АЧС. «З боку районних служб були проведені всі необхідні заходи. АЧС вдалося локалізувати і не допустити її поширення на найближчі села і господарства», — розповів він. І додав, що в дослідному господарстві «Степове» раніше містилися свиноматки. Рішення про те, чи оновлювати поголів’я, буде прийматися вже після закінчення карантину.
Начальник відділу економічного та агропромислового розвитку Володимирецької райдержадміністрації Марія Кріпко розповіла, що африканська чума свиней в дослідному господарстві «Городецьке» Інституту агроекології і природокористування НААН була зафіксована в середині липня. У самому селі заходи по боротьбі з АЧС не проводилися, тому що дослідне господарство знаходиться за межами села в зоні захисту.
«В господарстві знищили всіх свиней — 37 голів свиней м’ясної породи, з них 19 основних свиноматок, яких вирощували для внутрішньогосподарських потреб. Карантинні обмеження були встановлені тільки на ділянку дослідного господарства строком на 40 днів, і їх уже зняли. Все ветеринарно-санітарні заходи проведені повністю. Відновлювати вирощування свиней господарство не планує», — зазначила Марія Кріпко.
За її словами, сезонність принесла і позитивний ефект: велика рогата худоба знаходилася в літньому таборі, тому свиноферма виявилася де-факто ізольованою. «Якби ВРХ була в господарстві, то ситуація була б складнішою. Але все було розділене, і заходи по локалізації АЧС проводилися за рахунок господарства», — уточнила Марія Кріпко.
Юрій Головко, начальник відділу агропромислового розвитку Миргородської районної держадміністрації, повідомив, що спалах АЧС в с. Великий Байрак (Миргородський р-н, Полтавська обл.), що виникла в серпні, локалізована, і оголошений карантин. «Всі вимоги, які передбачені по локалізації АЧС, виконані», — зазначив він.
При цьому, за інформацією Юрія Головко, ДХ ім. Декабристів понесло найбільш відчутних втрат. Для селекціонерів їх можна вважати непоправними: в господарстві утримувалося 2612 голів свиней породи Миргородська чорноряба, над якою вчені працювали 50 років. «Такої породи більше немає ніде в світі. Це був єдиний репродуктор по Миргородській породі на всю Україну», — констатував він. І додав, що поголів’я від інфікування не врятували навіть особливі застережні заходи і максимально налагоджений виробничий процес. «На фермі був реалізований закритий тип утримання свиней — охорона, огорожа, дезодоранти, тирса. Люди, які працювали зі свинями, чотири рази в день виконували всі санітарно-гігієнічні процедури. Яким чином АЧС туди потрапила, невідомо», — журиться Юрій Головко.
На Херсонщині від спалаху інфекції постраждали не тільки потужності НААН, а й приватний сектор. Олександр Мараховський, голова Антонівської сільради Скадовського району Херсонської обл. розповів, що в селі Антонівка через АЧС знищили майже всіх свиней — і на свинофермі Інституту рису, і у свинарів-приватників. «На фермі дослідного господарства станом на 17 вересня залишилося ще знищити близько 100 голів. Випадки АЧС спочатку були зафіксовані в с. Приморське, потім в Тарасівці, а потім і у нас. У селі оголошено карантин, але скільки він триватиме, поки невідомо», — повідомив він.
Що стосується компенсації населенню за вилучених тварин, це питання зараз активно опрацьовується профільним міністерством. За словами першого заступника міністра агрополітики та продовольства України Максима Мартинюка, на виплати компенсацій передбачено фінансовий ресурс безпосередньо в бюджеті Держспоживслужби. Причому, оформлення буде проходити за прискореною процедурою. «Воно займе дні, а не місяці [як було раніше]. І люди, знаючи, що їм все компенсують, не матимуть мотивів ночами розвозити інфіковане м’ясо по базарах і розносити вірус ще більше», — підкреслив він.
Максим Мартинюк зазначив, що в цілому по країні основні випадки ураження свиней вірусом АЧС спостерігаються в дикій фауні і в господарствах населення, у зв’язку з чим втрати відносно невеликі.
Вже після виходу статті до редакції надійшов лист за підписом першого віце-президента НААН Михайла Гладія. У ньому зазначається, що Національна академія аграрних наук України не має повноважень щодо ліквідації наслідків АЧС на території країни, зокрема й на власних дослідних господарствах. «Офіційний контроль та виконання зазначених заходів є виключно прерогативою Держспоживслужби України. Вченим-інфекціоністам Академії та вищих навчальних закладів згідно діючих нормативних актів заборонено брати безпосередню участь у ліквідації спалахів АЧС у вогнищах їх виникнення», — сказано в листі.