Фонд держмайна найближчим часом отримає в своє управління і почне готувати до приватизації компанію, через яку останні 17 років держава реалізовувала програму забезпечення аграріїв технікою на умовах лізингу — «Украгролізинг». Як повідомив на своїй сторінці в Facebook глава ФДМ Віталій Трубаров, рішення про передачу та приватизації недавно прийняв Кабінет міністрів.
23 жовтня ФДМУ проведе конкурс з відбору інвестиційного радника, який буде допомагати в підготовці приватизаційного конкурсу, пояснювати потенційним покупцям привабливість цього активу і зазивати їх на конкурс. Це вже друга спроба вибрати радника — перший конкурс 17 вересня не відбувся, оскільки на нього прийшов лише один претендент.
Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» з’явилася на ринку ще в 2001 році, за часів прем’єрства Віктора Ющенка, на базі однойменного держпідприємства, заснованого двома роками раніше. Її головною метою було забезпечити аграріїв сільгосптехнікою за лізинговими схемами. «Компанія була створена як інструмент державної політики у сфері технічного забезпечення сільгоспвиробників і фермерів. І спочатку лізинг був доступним, через «Украгролізинг» працювали багато машинобудівних підприємств, виділялися бюджетні гроші, і йшло технічне оновлення. Потім почалися, як у нас часто буває, корупційні моменти і спроби заробити на рівному місці», — розповів iAgro почесний президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України Іван Томич, додавши, що після цього уряд став урізати обсяг виділених на неї коштів, і з часом вона перетворилася в неефективний інструмент державної політики.
За його словами, «Украгролізинг» постійно перепідпорядковували — то безпосередньо Кабінету міністрів, то Мінагрополітики, а у свій час він був у підпорядкуванні Міністерства промислової політики. При цьому суми, які виділялися на його потреби з держбюджету, були досить значними. «Якщо підрахувати всі бюджетні кошти, які пішли на компанію, то це величезні гроші. Але як вони були витрачені, ніхто сказати не може», — зазначив Іван Томич.
Показником неефективного використання коштів може служити історія з Василем Шпаком і його сином Миколою. Василь Шпак очолював «Украгролізинг» з 2000 по 2002 рік, після чого був призначений почесним президентом компанії на громадських засадах. Микола Шпак з 2005 по 2006 роки обіймав посаду заступника голови правління «Украгролізингу», а з лютого 2009 року по вересень 2013 року було головою правління. У 2013 році Нацполіція порушила проти них кримінальну справу щодо незаконного заволодіння 114 млн гривень. Виявилося, що в 2009-2011 роках Шпаки уклали ряд фіктивних договорів на покупку сільгосптехніки і передачу її в лізинг «своїм» компаніям, а перераховані «кишеньковим» підприємствам бюджетні кошти переводилися на рахунки конвертаційного центру, переводилися в готівку і привласнювалися.
Одне з джерел на ринку на умовах анонімності розповіло iAgro, що при Шпаку в «Украгролізингу» реалізовувалася одна з корупційних схем, за якою держкомпанія нібито передавала обладнання для тваринницького комплексу на зберігання фірмі, що належить близькій родичці, але це устаткування використовувалося в госпдіяльності, а фірма отримувала від «Украгролізингу» плату за його нібито зберігання. Кримінальну справу проти Василя і Миколи Шпаков Печерський райсуд почав слухати ще в березні 2017 року, але рішення не винесено досі.
Це був не єдиний «темний» період в роботі держкомпанії. Проведена Державною фінансовою інспекцією України перевірка діяльності «Украгролізингу» за період з жовтня 2012 по жовтень 2013 року показала, що тільки за цей відрізок часу втрати ресурсів в компанії склали 357 млн гривень: ревізори недорахувалися майже 2 тис. одиниць переданої на зберігання техніки і ще 16,4 тис. одиниць техніки, виданої сільгоспвиробникам в лізинг. Держфінінспеція встановила, що «Украгролізинг» з надлишком витратив бюджетні кошти, купуючи техніку, потреби в якій не було, але при цьому не турбувався стягненням платежів за техніку, передану раніше — безнадійна заборгованість по платежах досягла 300 млн гривень.
Точна цифра отриманих «Украгролізінгом» коштів з держбюджету за весь час його існування у відкритих джерелах не фігурує. При цьому слід врахувати, що заплановані в бюджеті гроші компанія отримувала не завжди в повному обсязі — наприклад, у 2009 році планувалося виділити з бюджету 573 млн гривень, однак Василь Шпак тоді скаржився пресі, що надходження коштів затягується. У тому ж 2009 році «Украгролізинг» повинен був отримати великі кредити — уряд Юлії Тимошенко надав державні гарантії під залучення іноземних позик на суму понад 1 млрд доларів. Гроші планувалося витратити на закупівлю техніки для заготівлі і зберігання молока, обладнання для елеваторів і сільгосптехніки, яка повинна була виділятися аграріям через «Украгролізинг». Але президент Віктор Ющенко тоді виступив проти подібних кредитів, і уряд Тимошенко скасував свої рішення за держгарантіями. У звітності компанії зазначено, що в 2011 році «Украгролізинг» отримав від держави на збільшення статутного фонду 261,6 млн гривень, у 2012 році — 80 млн гривень, і ці гроші були використані на закупівлю техніки для аграріїв.
Окремі спроби підрахувати, скільки ж «Украгролізинг» залучив державних коштів, все ж були — представник громадської організації «Громадський аудит» Андрій Андрущенко в 2015 році повідомляв, що протягом 2010-2014 років компанія отримала на збільшення статутного фонду і освоїла 846 млн бюджетних гривень.
Фінансова успішність «Украгролізингу»
| Рік | Чистий прибуток (+)/збиток (-), млн грн |
|---|---|
| 2001 | 1.1 |
| 2002 | -0.5 |
| 2003 | -2.8 |
| 2004 | 0.2 |
| 2005 | 1.5 |
| 2006 | -13 |
| 2007 | -0.3 |
| 2008 | 0.1 |
| 2009 | 0.1 |
| 2010 | -17.3 |
| 2011 | -3.1 |
| 2012 | -16.6 |
| 2013 | -450.7 |
| 2014 | -55.5 |
| 2015 | 4.9 |
| 2016 | 5.6 |
| 2017 | 0.1 |
Дані: Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку
З 2015 року держава вже не виділяє держкомпанії бюджетні гроші, і вона функціонує за рахунок власних коштів. Однак її частка на ринку лізингу техніки досить незначна. А фермери, за словами Томича, вже давно практично не користуються її послугами. І хоча «Украгролізинг» в умовах відсутності бюджетного підживлення став працювати з прибутком, його розмір не йде ні в яке порівняння з тими сумами, які компанія отримала у свій час з бюджету: у 2015 році чистий прибуток компанії склав 4,9 млн гривень, в 2016 — 5,6 млн гривень, а в 2017 — всього 122 тис. гривень.
Однак, попри таке неоднозначне минуле, «Украгролізингу» є чим привабити потенційних покупців. «Компанія може бути ласим шматком з точки зору належної їй нерухомості в центрі Києва, а також філій і ремонтних станцій для обслуговування техніки в усіх регіонах України», — вважає директор асоціації «Українське об’єднання лізингодавців» Марина Масіч.
За даними Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України, у «Украгролізингу» є 25 філій у всіх обласних центрах, а центральний офіс розташований на вулиці Мечникова в Києві, недалеко від бізнес-центру «Парус».
«Штат компанії надто роздутий: 321 чоловік і регіональні офіси — це занадто для такого портфеля. Цей фактор, поряд з цілим рядом інших, — ознака низької ефективності, що відбувається майже завжди, коли підприємництвом займається не приватний бізнес, а держава», — зазначила Марина Масіч.
Якщо однією з вимог до покупця «Украгролізингу» буде збереження профілю діяльності після приватизації, без роботи компанія не залишиться — цей ринок росте. За даними Нацкомфінпослуг, у 1 півріччі 2017 року вартість укладених договорів лізингу тільки в агросекторі склала 2 167 млн гривень, а в 1 півріччі 2018 року — вже 2773 млн гривень, що стало другим показником після транспортної сфери. Однак слід враховувати, що високі результати транспортників були досягнуті в тому числі за рахунок лізингу залізничних вагонів для перевезення зерна.
При цьому частка агросектора в лізингу — одна з найбільших.За даними інвестиційної компанії Capital Times, за підсумками 2017 року, кожен четвертий договір, укладений лізинговими компаніями, стосувався АПК, а в загальному портфелі активів лізингових компаній на сільгосптехніку довелося 19% або 4,3 млрд гривень.
За словами Марини Масіч, український ринок лізингу в усіх галузях за останній рік виріс на 92%, і такі темпи приросту можна порівняти з динамікою цього сектора в Китаї. «Якщо в найближчі чотири роки економіка України буде в такому ж стані, як сьогодні, то ринок лізингу зросте на 336%», — сказала вона.
Отримати коментар від керівництва НАК «Украгролізинг» з приводу приватизаційних планів уряду, актуального фінансового становища компанії і перспектив її роботи на момент публікації матеріалу iAgro не вдалося.