Вибухи на артилерійських складах в Ічні Чернігівської області загрожують підірвати економіку цього невеликого містечка. Її основа — три підприємства харчопрому: Ічнянське хлібоприймальне підприємство, Ічнянський завод сухого молока і масла (ЗСМіМ) і Ічнянський молочно-консервний комбінат (МКК).
Снаряди, що розлітаються в усі сторони, вже пошкодили сушку на хлібоприймальному підприємстві, повідомив на своїй сторінці в Facebook експерт з логістики Юрій Щуклін.
Точної інформації про пошкодження на молочних підприємствах поки немає. На даний момент вони знеструмлені. Перше з них — Ічнянський ЗСМіМ — за останні два роки знизило обсяги виробництва сухого молока майже в три рази, і його частка на українському ринку незначна. Але ось Ічнянський МКК відіграє більш суттєву роль в українській молочній галузі — підприємство входить в ТОП-5 виробників згущеного молока і в ТОП-3 його експортерів.
Щиро сподіваючись, що жителі наближених до військових складів населених пунктів і підприємства Ічні не постраждають, iAgro відшукав приклади, як стихійні або техногенні катастрофи, що можуть зруйнувати аграрний бізнес.
У серпні цього року град знищив урожай винограду в Кахетії, головному виноградарському регіоні Грузії. Попри те, що на протиградні системи були витрачені значні кошти, град завбільшки з куряче яйце заподіяв чимало лиха місцевим виноробам якраз напередодні збору врожаю. Фермери вимагають від влади надати їм фінансову допомогу, оскільки виноградники не були застраховані і їм тепер буде складно погасити банківські кредити.
Найсильніший ураган в січні 2015 року не лише зруйнував десятки будинків, але і повністю знищив кавові плантації. Всього, за сім годин вітер вирвав з коренем і зламав близько двох тисяч кавових дерев, які були основним доходом місцевих жителів. Хоча на частку Папуа-Нової Гвінеї припадає менше 1% світового виробництва кави, ця культура є другою за значенням експортною культурою країни, в цій галузі зайнято близько 2,5 млн осіб.
У серпні 2012 року сильна спека призвела до пожежі на грецькому острові Хіос, розташованому на північний схід від Афін біля берегів Туреччини. У вогні загинули тисячі гектарів лісів, в тому числі — унікальні плантації мастикових дерев, які зустрічаються виключно в цій частині Греції. Економіка острова була серйозно підірвана — смола мастикових дерев була основною статтею доходу остров’ян. Рідкісна мастикова смола використовується не тільки в якості природного жувальної гумки, а й в кулінарії і фармацевтиці.
У березні 2011 року в результаті сильного землетрусу сталося аварія на атомній електростанції Фукусіма-1 з витоком радіації, яка забруднила не тільки океан (АЕС знаходиться на березі моря), але і сільськогосподарські угіддя, де вирощуються овочі, фрукти і рис. Боротьба з наслідками аварії обійшлася компанії-власнику АЕС в суму понад 40 млрд доларів.
Для екстреного очищення сільгоспугідь від радіації доводилося не тільки знімати ділянки зараженого грунту, але і відмивати практично кожне дерево, на якому вирощувалися яблука, груші або персики. В окремих випадках доводилося навіть знімати частину кори дерев.
Після аварії було створено спеціальну лабораторію для перевірок всієї агропродукції, виробленої в префектурі Фукусіма, проте попри це японці іноді побоюються купувати продукти, вирощені в цій префектурі.
Техногенна катастрофа в Бостоні трапилася в січні 1919 року, коли на заводі з виробництва алкоголю Purity Distilling Company прорвало величезний резервуар з мелясою.
Липка і солодка рідина двометровою хвилею ринула на вулицю, змітаючи споруди і поїзди. Місця до заводу будівлі якщо не обрушилися, то були затоплені на рівні 1 м.
Рятувальна операція із залученням підрозділів ВМС США тривала тиждень. Постраждалі бостонці домоглися від компанії виплати компенсації в розмірі 600 тис. доларів (сьогодні це приблизно 8,5 млн доларів. За словами жителів міста, наслідки катастрофи відчуваються навіть сьогодні — від старих будівель, що пережили трагедію у спекотні дні виходить нудотний запах карамелі.