В Україні де-факто стартували передвиборчі перегони, і аграрії не лишилися осторонь цього процесу. Поки що наймасштабніший прояв політичних симпатій сільгоспвиробників – заява Союзу українського селянства, яка публічно анонсувала підтримку одного з кандидатів у президенти. Ця організація набагато менш відома, ніж її керівник – Іван Томич, який понад 10 років очолював Асоціацію фермерів і приватних землевласників і зберігає за собою статус «головного фермера України».

Потім про свої політичні вподобання привселюдно заявив Іван Якуб – віце-президент АФЗУ, голова Чернігівської АФЗ. У промо для керівниці однієї з партій він виступив у ролі «звичайного фермера». Хоча його статус у профільній асоціації, безперечно, додав ваги усім меседжам, які звучали у відеоролику.

iAgro поцікавився: як вирішується питання політичної позиції на рівні профільної асоціації, і як бути, якщо інші члени її не поділяють.

Відповідно до статуту, Всеукраїнська громадська організація «Асоціація фермерів та приватних землевласників України»  є незалежним самоврядним громадським об’єднанням, яка діє на добровільних засадах. Фіксовані члени Асоціації самостійно визначають свій вибір на політичних виборах і беруть участь у виборчому процесі в індивідуальному порядку.

АФЗУ позиціонує себе як позаполітичне утворення, але «кожен член асоціації має свої політичні погляди, які об’єднуються загальною ідеєю забезпечення розвитку фермерства в Україні». Наразі в Раді Асоціації присутні представники чотирьох політичних сил.

Микола Стрижак, президент АФЗУ –  позапартійний, але, за його словами, підтримує співробітництво з представниками різних партій, які поділяють близькі фермерам цінності та інтереси. «Якщо я буду спиратися на одну партію,  я програю все.  Тому в АФЗУ прийнято рішення, що кожен має право висловлювати свою політичну позицію і виступати на тлі гасел політичних партій і їхніх лідерів. При цьому кожен сам відповідає за себе. Серед членів Асоціації  близько 50% належать до партії «Батьківщина», решта – перебувають в Аграрній партії, у Радикальній партії Олега Ляшка, в «Русі нових сил» Міхеїла Саакашвілі та в інших», –  говорить Стрижак. І додає, що попри власну аполітичність схильний поділяти думку більшості. «Така в мене тактика», –. Зазначає він.

На думку Стрижака, оскільки Іван Якуб є депутатом Чернігівської облради від обласної організації ВО «Батьківщина», він має право, як прихильник цієї політсили, підтримувати її у тому числі і своєю участю у відеосюжетах агітаційного спрямування. «Кожен член АФЗУ може  бути прихильником будь-якої політичної сили. А коли потрібно вирішувати питання, що стосуються Асоціації фермерів, то я доручаю їм працювати з тими депутатами, хто яку силу представляє. Так ми набираємо 230-236 голосів у Верховній Раді по законопроектах, у яких зацікавлені», –  розповідає  він.

Анатолій Гайворонський, голова АФЗ у Дніпропетровській області, зазначає, що безпосередньо Асоціація фермерів і приватних землевласників України нікому політичної підтримки не надає. «Але індивідуально кожен  фермер має право, як громадянин України, підтримувати ту чи іншу партію. Іван Якуб у ролику підтримав Юлію Тимошенко від себе особисто. Ми не можемо йому це заборонити», –  підкреслює Гайворонський.

Диктату згори немає – політичні симпатії членів АФЗУ залежать тільки від «від людського розуму і інтуїції», запевняють фермери. «Я очолюю обласну організацію «Руху нових сил», і як ніхто маю її рекламувати і кричати на все горло, що Асоціація фермерів підтримує цю політсилу. Але я не можу цього зробити, тому що в представників АФЗ є абсолютно різні думки відносно політичних партій», –  говорить Гайворонський.

Його підтримує Олександр Шегеда, голова АФЗ у Житомирській області, акцентуючи на тому, що АФЗУ – це аполітична структура, яка об’єднує носіїв різних поглядів навколо однієї ідеї – розвиток фермерства і збереження села. «Політичні прихильності у членів асоціації абсолютно різні, і вони дуже легко уживаються в цій громадській структурі. З іншого боку, ми направляємо людей, щоб вони в залежності від своїх уподобань були максимально активними і долучалися, окрім громадського, і до політичного руху, щоб ми мали змогу бути присутніми в усіх органах влади в максимальній кількості», – констатує Шегеда, додаючи, що Іван Якуб – «великий молодчина і з професійної, і з громадської точки зору».

Всупереч строкатості політичних симпатій, фермери називають себе «найнезахищенішим прошарком у депутатських корпусах усіх рівнів». «Представники села – це ті, хто живе і працює в селі. Їх [в органах влади] фактично немає. Є поодинокі випадки представництва в місцевих органах влади, але це дуже незначна частина», – сказав Шегеда. Враховуючи, що громадська організація не може брати участь у політичній боротьбі, її стратегія – долучатися до політичної активності, рухаючись в одному руслі з тими силами, які до душі самим фермерам.