Технології виготовлення абхазької і мегрельської (грузинської) аджики надано статус пам’ятки нематеріальної культурної спадщини.

Про це повідомляє Інтерфакс.

“Присвоїти статус пам’ятника нематеріальної культурної спадщини елементу нематеріальної культурної спадщини — “Технології виготовлення “абхазької солі — апірпіл-Джік” і мегрельській аджиці”, — йдеться в розпорядженні директора Національного агентства з охорони культурної спадщини Грузії Ніколоза Антідзе.

Службі інформаційних систем Національного агентства доручено відобразити дані об’єкта в державному реєстрі пам’яток Грузії.

Виходячи з того, що перець був завезений до Грузії з Європи в XV столітті, експерти припускають, що поява абхазької аджики пов’язана саме з цим періодом.

Аджику використовували не тільки в кулінарії, але і в лікувальних цілях. Зокрема, з метою превенції захворювань шлунково-кишкового тракту. Колхидська низина складалася з болотної території, і була велика небезпека поширення малярії, з чим місцеве населення боролося саме за допомогою використання гострого перцю.

Аджика — абхазька і грузинська гостра приправа у вигляді пастоподібної маси, до складу якої входять перетерті (традиційно — на камені) червоний перець, коріандр, пажитник блакитний (уцхо-сунелі) і інші пряні трави (свіжі або сушені), часник, з додаванням невеликої кількості кухонної солі.

Раніше статус нематеріальної пам’ятки культури в Грузії було присвоєно грузинському застіллю, багатовіковій традиційній технології витримування вина в глиняній посудині — квеврі, культурі грузинської пшениці, грузинському народному медичному знанню і традиціям його застосування, а також всім трьом видам грузинської писемності та грузинській боротьбі.

Національне агентство з охорони культурної спадщини Грузії функціонує в країні у відповідність до конвенції ЮНЕСКО 2003 року про національну охорону нематеріальної культурної спадщини. Агентство приєдналося до конвенції з 2008 року і покликане реєструвати і зберігати, досліджувати і популяризувати зразки нематеріальної культури Грузії.