Режим експорту зерна з України після введення воєнного стану з відповідними наслідками для виконання контрактів, буде залежати, зокрема, від позиції Торгово-промислової палати, яка згідно з українським законодавством, засвідчує форс-мажорні обставини і видає сертифікат про них.

Про це iAgro повідомив Микола Горбачьов, президент Української зернової асоціації.

«Якщо в контрактах буде вказана відправка вантажу з портів Азовського моря і воно раптом стане об’єктом військових дій, то це призведе до того, що Азовське море для України як експортний майданчик буде просто втрачено», — пояснює він. Питома вага азовських майданчиків в перевалці зерна на експорт відносно невеликий — через порти Маріуполь і Бердянськ проходить близько 5% всього експорту зерна з України або близько 2 млн т. За даними учасників зернового ринку, всього з Бердянського морського порту за 2017-2018 маркетинговий рік було експортовано 1,2 млн зернових, з Маріупольського порту — 500 тис. Тонн.

«Ці вантажі відповідно будуть перерозподілені між іншими портами України і додаткове навантаження ляже на залізницю, а «Узкрзалізниця» і так не справляється з існуючими заявками на перевезення. Якщо військовий стан буде діяти по всій Україні, то буде колапс», — підкреслює Горбачьов.

На думку заступника директора інформаційної компанії «ПроАгро груп» Марії Колесник, військовий стан не є форс-мажором для виконання контрактів, особливо в тому урізаному вигляді, який запропоновано для прийняття Верховною Радою. Вона впевнена, що українська влада не буде вдаватися до обмежень експорту зерна, враховуючи рекордний його надлишок на внутрішньому ринку.

З іншого боку, не виключено, що ціни на зернові на світових ринках можуть несуттєво піти вгору під впливом фактора ескалації конфлікту. «Питання в тому, як відреагує гривня. У разі її девальвації на тлі панічних настроїв ціни у гривні зростуть, але в перерахунку на долар ціни на зерно суттєво не зміняться, — сказала Колесник, підкресливши, що зерновому ринку зараз не варто очікувати якихось істотних змін. — Рішення (про воєнний стан, — ред.), у разі його прийняття Радою, просто надає владі певні механізми, які вона може швидко застосувати в разі необхідності. Поки такої необхідності немає».

Серед інших можливих наслідків введення воєнного стану для аграрного бізнесу — припинення інвестицій і проблеми із зовнішнім кредитуванням. «Воєнний стан зупинить інвестиції в сільське господарство. Це додаткові ризики, які не покривають навіть страховки. Крім цього, жоден банк не дасть можливості інвестувати кредитні ресурси в країну за таких умов, — каже Горбачьов. — Можна чітко сказати, що для всіх експортних компаній це ризик».

Олена Нероба, директор департаменту аналітики компанії Marcoрolo Commodities, розповіла, що поки що всі зернотрейдери працюють у штатному режимі, окрім тих, які вантажаться в азовських портах. На її думку, якщо воєнний стан не ускладнить логістику, і порти не закриють (що робити недоцільно), то введення ВС ніяк не вплине на ринок. Що стосується цінових коливань на світовому ринку, зокрема, на Чиказькій біржі, то реакцію на події в Україні слід чекати не раніше 27 листопада.

Олена Нероба також пояснила, що понад 80% контрактів на експорт зерна укладаються за правилами GAFTA (Асоціація торгівлі зерном і кормом), і в контрактах є окремий пункт, що стосується форс-мажору. У разі якщо порт відправки вантажу офіційно закритий, то за контрактами FOB покупець має право очікувати поставок ще два тижні, а продавець має право на цю двотижневу відстрочку. «Якщо після закінчення цих двох тижнів форс-мажор все ще діє, то контракт автоматично анулюється без будь-яких претензій з обох сторін. Але продавець повинен вчасно повідомити про форс-мажор, і надати підтверджуючі документи», – сказала вона.

З контрактами CIF – інакше: в контракті обговорено пункт вивантаження покупцеві, і не має значення, звідки вантажився товар, якщо інше не обумовлено в контракті. «У будь-якому випадку, все залежить від умов контракту», – зазначила Нероба.

На думку заступника гендиректора UkrLandFarming Ігоря Петрашка, вплив воєнного стану на операційну діяльність компанії зараз важко прогнозувати: все залежатиме від рішення Верховної Ради. «Якщо ВС буде введений по відношенню до окремих територіях України і більше стосуватиметься прибережних територій, тоді сильного впливу не буде. А якщо воно буде введено по всій Україні, тоді військові, Національна гвардія і правоохоронні органи отримають набагато більше можливостей з контролю всіх процесів. І це в кінцевому підсумку позначиться і на бізнесі», – припускає він.

І додає, що для бізнесу згубна будь-яка ескалація напруги в країні. В тому числі, і з точки зору взаємин із зовнішніми контрагентами. «Що стосується можливих обмежень на поставки продукції, то вони повинні мати логіку процесу. Зараз в Україні профіцит зернових, і не має сенсу обмежувати експортоорієнтовану продукцію», – вважає Ігор Петрашко.

Старший партнер юридичної фірми «Ільяшев і Партнери» Роман Марченко звертає увагу, що поняття «форс-мажор» і перелік факторів, які до нього належать, визначається в кожному контракті. Сторони іноді прописують, що акти держав і влади є форс-мажором, але це не повсюдна практика. «Але в цілому така ситуація, як військовий стан, безумовно є форс-мажорною обставиною, якщо інше не буде прописано в контракті», – вважає Марченко.

При цьому він додає, що сам по собі режим ВП створює несприятливе середовище для бізнесу. «Ти користуєшся вантажівками, і в будь-який момент вони можуть бути експропрійовані в інтересах збройних сил. У будь-який момент може бути оголошена повна мобілізація, і всі твої працівники підуть в армію. В першу чергу, це нестабільність», — говорить Марченко. Він також солідарний з думкою, що введення ВС на всій території України спричинить дуже серйозні зміни для роботи бізнесу й економіки в цілому — як у частині динаміки ПІІ, так і в частині отримання траншу МВФ.

За інформацією джерела iAgro в Міністерстві оборони України, при воєнному стані з введенням військової адміністрації всі питання щодо поповнення запасів, в тому числі і продуктів харчування в структурах МО України, вирішуються через Державне агентство резерву України (Держрезерв). Закупівлі здійснюються за відповідною середньоринковою ціною. «У МО України є певні запаси продуктів харчування. При їх використанні вони повинні поповнюватися. Зараз таке поповнення йде через аукціон. Процедура таких закупівель для МО України повинна бути прописана указом президента України», — сказало джерело iAgro і підкреслило, що ресурс, необхідний для Міністерства оборони, безкоштовно вилучатися у бізнесу не буде. Але при цьому не виключається заміна аукціону прямими закупівлями для потреб оборони.

Нагадаємо, сьогодні президент України Петро Порошенко підписав указ, яким вводиться в дію рішення РНБО про введення в Україні воєнного стану на термін 60 діб. Параметри і обмеження ВС визначені в законі «Про правовий режим воєнного стану».