У 2018 році аграрії України отримали рекордний урожай зернових — 70,1 млн тонн, що на 8,1 млн тонн вище показника 2017 року. Йому сприяли хороші погодні умови і максимальна врожайність кукурудзи: цієї культури було намолочено 35,5 млн тонн. Пшениці зібрано 24,5 млн тонн, ячменю — 7,3 млн тонн, жита — 0,41 млн тонн, гречки — 0,13 млн т. На рекорд в зборі зернових також спрацювали впровадження нових технологій і використання більш сучасного парку збиральної техніки. З огляду на обсяг врожаю, Мінагропрод прогнозує експорт зернових в 2018/2019 маркетинговому році на рівні 47,2 млн тонн проти 39,9 млн тонн роком раніше.

У вересні 2018 року компанія The Saudi Agricultural & Livestock Investment Co. (SALIC), яка спеціалізується на інвестиціях в сільгоспвиробництво, придбала український агрохолдинг «Мрія», у якого були великі боргові зобов’язання. Ще в серпні 2014 «Мрія» оголосила дефолт, її керівник Микола Гута зник за кордоном, а кредитори намагалися зберігати контроль над активами і повернути вкладені кошти. Їм вдалося знайти покупця на активи, що залишилися «Мрії» після чотирьох років зусиль по реструктуризації боргів. Інвестаналітіки оцінили вартість контракту в 175-300 млн доларів. Дана угода є найбільшим контрактом в сільськогосподарському секторі за всю історію незалежності України. Після об’єднання активів земельний банк SALIC в Україні становить 210 тис. га.

Парламент на початку нового маркетингового року на ринку цукру скасував держрегулювання цієї галузі, яке діяло в Україні з 1999 року. Скасування торкнулася мінімальних цін на цукор для внутрішнього ринку, мінімальних цін на цукрові буряки, які є сировиною для виробництва цукру, а також квотування його виробництва. Раніше дійсне регулювання не тільки створювало корупційні ризики, але і спотворювало ринкові механізми в галузі. Дія застарілих нормативів призводила навіть до сплати виробниками штрафів за продаж цукру за цінами нижче мінімальних. Закон № 2518-VIII «Про визнання таким, що втратив силу Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» набув чинності 19 вересня. Дерегуляція цукрового ринку дозволить підвищити конкурентоспроможність українського товару на зовнішніх ринках, зменшить відпускні ціни для внутрішніх споживачів, а також забезпечить можливість для цукрового бізнесу планувати свою інвестиційну діяльність.

31 січня 2018 року уряд прийняв розпорядження №60-р про передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність Об’єднаних територіальних громад (ОТГ), яка дозволяє провести земельну децентралізацію, не вдаючись до змін в законодавстві. Держгеокадастр почав процес передачі земель з 1 лютого 2018 року. До кінця року Кабінет міністрів вже передав 1,46 млн га тис. га сільськогосподарських земель в комунальну власність 650 ОТГ, які були створені до 2018 року.

Тепер громади будуть самостійно розпоряджатися переданими їм землями, що має підштовхнути розвиток сільгоспвиробництва, залучення інвестицій і надходження до місцевих бюджетів, оскільки рада громади сама визначає ставку земельного податку, 100% якого залишається в розпорядженні ОТГ. Передача сільгоспземель продовжиться і в 2019 році для тих 185 ОТГ, які утворилися в 2018 році.

За даними ДФС, Україна за січень-жовтень 2018 року експортувала 271,34 тис. т м’яса птиці, що на 19% більше показника за аналогічний період 2017 го. У грошовому вираженні експорт м’яса птиці склав $381,12 млн. Основними імпортерами цієї товарної групи з України стали ФРН — закупили продукції на $97,51 млн (22,9%), Словаччина — $52,89 млн (12,4%) і Саудівська Аравія — $39,54 млн (9,3%). У 2018 році для української курятини відкрилися ринки Китаю, Японії, Сінгапуру, а також узгоджені ветсертифікати на експорт українського м’яса птиці в Туніс, Албанію, Гану, Марокко і Гонконг. Україна вже третій рік поспіль посідає сьоме місце в світовому рейтингу експортерів курятини — після Бразилії, США, ЄС, Таїланду, Китаю і Туреччини. Згідно з попередніми прогнозами, за підсумками 2018 року загальний обсяг українського експорту м’яса птиці досягне рекордної позначки в 290 тис. тонн, що на 20 тис. тонн більше, ніж у 2017 році.

У 2018 році на території України зафіксовано 138 епізодів захворювання на африканську чуму свиней (АЧС), що становить понад 30% від усіх випадків АЧС, зафіксованих в Україні з 2012 року. При тому, що рівень захворюваності в 2018 році на 13% нижче, ніж роком раніше, говорити про епідеміологічну стабільність в цьому питанні поки не доводиться. Найвідчутнішою втратою стала загибель усього поголів’я селекційних свиней НААН України — в дослідному господарстві ім. Декабристів (Полтавська обл.) містилося 2612 голів свиней породи Миргородська чорноряба, над якою вчені працювали 50 років. Усі вони були знищені через спалах АЧС в цьому господарстві.

Скорочення поголів’я свиней в Україні призвело до збільшення імпорту свинини: тільки в січні-жовтні Україна закупила 23,4 тис. тонн цієї продукції на загальну суму 43,2 млн доларів, що в 4 рази більше показників за весь 2017 рік.

Щоб запобігти поширенню зараженого вірусом АЧС м’яса, уряд України змінив механізм компенсації населенню за свиней, вилучених у рамках санепідзаходів. У 2019 гроші будуть виплачуватися безпосередньо з бюджету Держспоживслужби протягом 2-3 днів, а не після декількох місяців очікування, як було раніше.

За даними ДФС України, за січень-вересень 2018 року експорт меду з України знизився до 27,77 тис. т, або на 40% в порівнянні з аналогічним періодом 2017 го. Серед основних причин такої ситуації експерти називають внутрішню конкуренцію між українськими експортерами на зовнішніх ринках, неузгодженість цінової політики пасічників і експортерів, а також прагнення бджолярів «притримати» ресурс для подальшої реалізації за вищою ціною. В таких умовах Україна може втратити позиції на ключових ринках збуту українського меду. Крім того, за даними пасічників, з травня 2018 року загинуло більше 45 тисяч бджолосімей. Причина — отруєння засобами захисту рослин після обробки ними полів. З огляду на те, що кожна бджолосім’я приносить в середньому по 50 кг меду, загибель такої кількості істотно зменшує обсяги виробництва. Разом з тим, пасічники, переробники, експортери і фермери налаштовані сісти за стіл переговорів для вирішення спірних питань.

У квітні 2018 року на державному підприємстві «Полтавський комбінат хлібопродуктів» була виявлена ​​недостача близько 5 тис. тонн зерна. Факт крадіжки був виявлений після того, як перевіряючих одного з власників зерна не допустили на КХП для аудиту. Викрадене зерно належало ПрАТ «Аграрний фонд» і хлібному холдингу «Кулиничі». СБУ порушило кримінальну справу і вона передана в Національну поліцію Полтавської області. Ведеться слідство, Полтавський КХП визнано потерпілою стороною. Якщо за результатами розслідування вдасться висунути підозру конкретній особі, КХП буде мати право звернутися до неї з цивільним позовом про відшкодування завданих збитків. За інформацією джерела iAgro, «Аграрний фонд» викупив борг по зерну перед хлібним холдингом «Кулиничі», щоб згодом укласти з Полтавським КХП мирову угоду, суть якого в тому, що КХП відпрацює заборгованість перед ним у викраденому ресурсу.

Урожай яблук в 2018 році склав більше 1 млн т, що призвело до їх надлишку на внутрішньому ринку і складнощів з реалізацією. Не останню роль зіграв погодний фактор – через ранню весну і дуже тепле літо на ринок одночасно вийшли відразу кілька видів популярних у населення фруктів. При цьому закупівельна ціна на технічне яблуко в Україні, яку озвучували переробники, була на рівні 1 грн за кілограм без ПДВ, що практично в чотири рази нижче собівартості. У результаті збирання та реалізація технічного яблука виявилося збитковим, і восени 2018-го багато дрібних фермерів вважали за краще залишати врожаї на деревах.

На частку яблук в Україні припадає 70% від усіх вирощуваних фруктів і ягід в країні. За оцінками Української плодоовочевої асоціації, в сезоні 2018/19 перевищення обсягу виробництва столового яблука над обсягом внутрішнього споживання може досягти 150-200 тис. тонн. Впоратися з затоваренням можна шляхом будівництва потужностей по зберіганню. Держпідтримка в цьому напрямку вже передбачена урядом.

Верховна Рада України в дев’ятий раз продовжила мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Термін продовження — знову на рік, до 1 січня 2020-го. Депутати підтримали законопроект №9355-5 «Про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель», який рекомендував прийняти Комітет аграрної політики та продовольства України. Положення прийнятого документа не тільки продовжують мораторій, але і зобов’язують уряд до 1 березня 2019 року розробити і внести на розгляд ВР проект закону про обіг земель сільськогосподарського призначення — саме він тепер позначений головною умовою відкриття ринку землі в Україні.

Мораторій і земельна реформа зачіпає майнові права близько 7 млн ​​осіб, які в ході приватизації отримали землю у приватну власність. За різними оцінками, зняття мораторію та впровадження вільного ринку землі могли б додатково принести 1-1,5% до ВВП на рік за рахунок підвищення продуктивності і залучення інвестицій.