У 2018 році Комітет агарної політики та продовольства України офіційно провів дев’ять засідань, на яких прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді на розгляд близько 55 законопроектів. Навіть при тому, що протягом року був період, коли засідання аграрного комітету не проводилися (більше семи тижнів), 2018-й у законотворчому плані виявився вельми результативним для аграрного сектора країни.
Представлені в зал законопроекти, що стосуються АПК, депутати розглядали як в рамках «аграрних днів» у Верховній Раді, так і окремо в ході пленарних засідань. Спектр питань широкий — від контролю якості продукції до ринку землі і боротьби з контрабандою лісу.
iAgro зібрав 10 законів, прийнятих парламентом України в 2018 році, які визначають розвиток агропромислового комплексу країни в році, що наступив і надалі.
Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я і благополуччя тварин»
Ухвалено 18 травня 2017 року
Набув чинностi 4 квiтня 2018 року
Регулює здійснення державного контролю за діяльністю операторів ринку, що займаються виробництвом або обігом харчових продуктів в Україні, а також імпортними поставками харчових продуктів або кормів в країну. Головний контролюючий орган в цьому питанні, відповідно до закону — Держспоживслужба.
Документом дозволені перевірки бізнесу без повідомлення власників та попередження співробітників. Контроль стає ризик-орієнтованим: підприємства будуть перевірятися в залежності від ступеня ризику для життя і здоров’я людей. Від цього ж залежить і частота візитів перевіряючих. Так, високоризикові підприємства передбачається перевіряти раз в квартал. При цьому враховується вид продукції, що випускається і/або реалізованої продукції, особливості відповідного виробничого процесу, кількість виробленої продукції, результати попередніх заходів державного контролю, ефективність бізнес-процесів та інша інформація, яка може свідчити про порушення законодавства. В ході перевірок можлива відеофіксація.
Мета закону — підвищення безпеки в харчопромі, полегшення доступу перевіряючих.
Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств»
Ухвалено 10 липня 2018 року
Набув чинності 15 серпня 2018 року
Спрямований на легалізацію сімейних фермерських господарств із придбанням ними статусу фізособи-підприємця – виробника сільськогосподарської продукції, встановлюючи пільговий порядок сплати єдиного податку та єдиного соціального внеску.
Він передбачає, що селян-фізичних осіб-підприємців будуть відносити до платників єдиного податку 4-ї групи, для яких застосовується спрощена система оподаткування. При цьому вони повинні відповідати ряду критеріїв: займатися виключно виробництвом сільгосппродукції, її переробкою та постачанням, здійснювати госпдіяльність за місцем податкової адреси, не використовувати працю найманих осіб, а учасниками такого фермерського господарства повинні бути тільки члени сім’ї. Площа сільгоспугідь у користуванні при цьому повинна складати від 2 до 20 га.
Документ передбачає пільговий порядок сплати ЄСВ для всіх членів фермерського господарства, в т. ч. його голови (доплата ЄСВ за рахунок державного бюджету протягом 10 років), а також сплату податку на доходи фізосіб по орендній платі за земельні ділянки (паї) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.
Мета документа — вивести з «тіні» фермерські та домашні агрогосподарства, які не платять податки.
Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур»
Ухвалено 22 травня 2018 року
Набув чинності з 1 вересня 2018 року
Встановлює нові правила оподаткування при експорті сої та ріпаку. Він дає можливість отримувати відшкодування ПДВ при експорті сої сільгоспвиробникам, які безпосередньо вирощують цю олійну культуру, і самі ж її експортують. У той же час трейдери, що експортують сою, не отримуватимуть відшкодування ПДВ з 1 вересня 2018 по 31 грудня 2021 року, а при експорті ріпаку — з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2021 року.
Цей закон є компромісним: він замінив собою «соєві правки» — закон, прийнятий в 2017 році, згідно з яким взагалі скасовувалося відшкодування ПДВ при експорті сої. Попередній документ викликав критику з боку аграрних асоціацій, які обурювалися несправедливим режимом оподаткування і тим, що цей закон був прийнятий «під шумок» голосування за держбюджет-2018 у грудні 2017 року. На їхню думку, закон встановлював преференції для переробників сої, оскільки це призведе до зниження цін на сою на внутрішньому ринку.
Мета документа — стимулювати більш глибоку переробку олійних всередині країни, що призведе до підвищення доданої вартості української продукції.
Закон «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України щодо державного регулювання виробництва і реалізації цукру»
Ухвалено 4 вересня 2018 року
Набув чинності 20 вересня 2018 року
Скасовує дію ЗУ «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» — він «не виконав поставлених завдань, не сприяв сталому функціонуванню цукрової галузі на ринкових принципах і не забезпечував подальшого розвитку галузі». Новий закон прибирає обмеження в постачаннях цукру на внутрішній ринок (квота «А») і скасовує установку мінімальних цін на цукор і цукровий буряк. Дія застарілих нормативів призводила до викривлень на ринку аж до сплати виробниками штрафів за продаж цукру за цінами нижче мінімальних.
Мета закону — підвищити конкурентоспроможність українського цукру на зовнішніх ринках і дати можливість бізнесу планувати свою інвестиційну діяльність.
Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування в масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні»
Ухвалено 10 липня 2018 року
Набув чинності з 1 січня 2019 року
Спрямований на вирішення питань колективної власності на землю, вдосконалення правил землекористування в масивах земель і стимулювання їх зрошення.
Законом визначаються особливості використання і розпорядження земельними ділянками, розташованими в масиві земель сільгосппризначення, а також полезахисних лісових смугах, які обмежують такий масив.
Зокрема, передбачається право власників земельних ділянок сільгосппризначення, призначених для ведення особистого селянського господарства, фермерського господарства, розташованих в масиві земель сільськогосподарського призначення, використовувати їх також для ведення товарного виробництва без зміни цільового призначення таких земельних ділянок. Також встановлюється право власників земельних ділянок усіх форм власності, розташованих в масиві земель сільськогосподарського призначення, обмінюватися такими земельними ділянками.
Законом визнаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані, землі ліквідованих колективних сільськогосподарських підприємств, крім земельних ділянок, які перебували у приватній власності.
Також серед нововведень: земельні ділянки під проектними польовими дорогами передаються в оренду землекористувачу, який використовує земельні ділянки загальною площею 75% від загальної площі масиву. Якщо такий землекористувач відсутній, то такі земельні ділянки передаються в оренду особам, які використовують не менше 25% масиву; обов’язок відшкодування витрат на зрошення масиву земель сільськогосподарського призначення землекористувачу, якому належать на праві власності або передані йому в користування (оренда, суборенда, емфітевзис) не менше 75% площі земельних ділянок, розташованих в масиві. Ще одним нововведенням закону є надання можливості фізичним і юридичним особам використовувати земельні ділянки під лісосмугами та іншими захисними насадженнями на правах оренди, яке буде купуватися без проведення земельних торгів.
Мета закону — врегулювати права власника земельної ділянки та орендаря в рамках одного поля.
Закон «Про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель»
№ 9355-5
Ухвалено 20 грудня 2018 року
Положення закону подовжують мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення на один рік — до 1 січня 2020 року і зобов’язують уряд до 1 березня 2019 року розробити і внести на розгляд Верховної Ради проект закону про обіг земель сільськогосподарського призначення. Таке рішення дозволить врегулювати на законодавчому рівні процедуру обороту земель сільськогосподарського призначення та розробити необхідні нормативно-правові акти для введення сільськогосподарських земель в економічний оборот.
Положення закону торкнуться не тільки представників виконавчої та законодавчий влади, які будуть брати участь в розробці проекту закону про обіг земель сільгосппризначення, а й усіх аграріїв, які візьмуть участь в обговоренні запропонованих правил функціонування ринку землі в Україні.
Мета — унормувати правове поле для переходу до вільного ринку землі в Україні.
Закон «Про внесення змін до Бюджетного Кодексу України»
Ухвалено 22 листопада 2018 року
Підписаний президентом України 22 грудня 2018 року
Чинності не набув
Окремими змінами Бюджетного кодексу подовжено дію державної підтримки аграріїв з 2021 до 2025 року. На період 2020-2025 рр. збільшений її щорічний показник з 1% до 1,5% на рік від обсягу випуску продукції в сільському господарстві.
Крім того, до Бюджетного кодексу внесено зміну, згідно з якою до 20% від обсягу держпідтримки аграрії можуть використовувати не тільки на закупівлю вітчизняної сільгосптехніки і устаткування, але й спеціальних вагонів для перевезення зерна, обладнання для виробництва біоетанолу та електроенергії з біомаси.
Внесені зміни будуть враховуватися Кабміном при щорічному бюджетному плануванні держпідтримки аграріїв, а також учасниками аграрного ринку при розгляді можливості відшкодування витрат на свою діяльність з програм держпідтримки.
Закон «Про інформацію для споживачів про харчові продукти»
Ухвалено 6 грудня 2018 року
Направлений на підпис президентові 17 грудня 2018 року
Дозволяє гармонізувати законодавства України і ЄС, забезпечити високий рівень захисту здоров’я та інтересів споживачів, надаючи їм всю необхідну інформацію для свідомого вибору харчових продуктів.
Документ забороняє використання інформації, яка може ввести споживача в оману. Ця заборона поширюється також на рекламу і уявлення харчових продуктів.
Серед основних нововведень: інформація на етикетці повинна бути розбірливою; обов’язково повинні бути вказані алергени (виділення шрифтом, стилем або кольором в переліку інгредієнтів); єдині вимоги до інформації про харчові продукти, що продаються дистанційно; необхідно повідомляти споживачу про використання в продукті рафінованої олії або жирів рослинного походження, а також про те, чи піддавався харчовий продукт заморожуванню/відтаванню. Крім того, передбачено застосування нового для України підходу до позначення термінів придатності харчового продукту в залежності від того, чи є харчовий продукт, таким, що швидко псується у зв’язку з мікробіологічними властивостями.
Положення закону торкнуться виробників харчових продуктів, компаній, які торгують харчовими продуктами в інтернеті, а також безпосередньо споживачів. Виробники повинні будуть змінити дійсні підходи до випуску етикеток на продукцію та їх інформаційне наповнення, а споживачі — звичку сприйняття інформації про харчові продукти на їх упаковках.
Мета закону — подолати ризики введення споживача в оману, забезпечити «європейський» підхід до інформування про склад продукту.
Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання проведення деяких фітосанітарних процедур»
Ухвалено 10 липня 2018 року
Набуває чинності 2 лютого.2019 року
Дозволяє вирішити ряд проблем функціонування системи захисту рослин, а також мінімізувати витрати і ризики сільгосптоваровиробників та експортерів продукції рослинного походження. Документ регулює проведення фітосанітарної експертизи (висновок якої буде діяти по Україні 14 днів) і арбітражної фітосанітарної експертизи. При видачі фітосанітарного сертифіката на експорт і реекспорт враховуються фітосанітарні вимоги країни-імпортера.
Також вводиться адміністративна відповідальність посадових осіб фітосанітарних лабораторій за неналежне дотримання законодавства про карантин рослин під час проведення фітосанітарної експертизи. Так, за повторне протягом року порушення проведення експертизи, що призвело до отримання від країни-імпортера двох і більше нотифікацій про невідповідність фітосанітарним заходам, загрожує штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, з огляду на європейський досвід, передбачена можливість залучення приватних структур до надання послуг з фітосанітарного контролю та експертизи на кордоні.
Закон вплине на діяльність органів фітосанітарного контролю, а також безпосередньо експортерів української продукції.
Мета документа — посилення інвестпривабливості аграрного бізнесу в Україні завдяки підвищенню ефективності та якості фітосанітарних процедур.
Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивозу необроблених лісоматеріалів»
Ухвалено 6 вересня 2018 року
Набув чинності з 1 січня 2019 року
Обмежує внутрішнє споживання необробленого лісоматеріалу на рівні 25 млн куб. м в рік. Штраф на незаконну рубку і перевезення, зберігання незаконно вирубаних дерев підвищений до 15-30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а для посадових осіб — до 75-150 неоподатковуваних мінімумів (раніше 5-10 і 7-12 неоподатковуваних відповідно). У разі повторного правопорушення протягом року розмір штрафу зростає для громадян до 30-60 НМДГ, для посадових осіб — від 300 до 600.
Переміщення через митний кордон України поза митним контролем або приховування від митного контролю необробленого лісоматеріалу або пиломатеріалів цінних або рідкісних порід карається позбавленням волі строком на 3-5 років. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб або службовою особою з використанням його службового становища — на 5-10 років з позбавленням права обіймати певні посади та з конфіскацією майна. Якщо ці дії вчинені організованою групою осіб або в особливо великих розмірах, передбачено позбавлення волі на 10-12 років з позбавленням права займатися певною діяльністю протягом трьох років і з конфіскацією майна.
Крім того, Кабінету міністрів доручено розробити комплексну програму відновлення лісового фонду України і визначити першочергові обсяги робіт з відновлення лісів і лісорозведення, охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, інших лісогосподарських заходів, а також порядку і способів їх проведення.
Закон безпосередньо стосується діяльності Держлісагентства — в частині контролю за вирубкою лісу; переробників деревини — в частині використання необробленого лісоматеріалу, а також органів поліції та прокуратури, які займаються розслідуваннями питань незаконної вирубки і контрабанди лісу.