Скандал з трьох літер: як компанії втрачають гроші на своїх помилках

Скандал з трьох літер: як компанії втрачають гроші на своїх помилках

До збитків можуть призвести не тільки прорахунки контрагентів, а й невиправдані ініціативи самих гігантів

Скандал з трьох літер: як компанії втрачають гроші на своїх помилках

Українську ресторанну сферу струснув не великий, але пікантний скандал — співробітникам апарату Верховної Ради України доставили їжу з McDonald’s, на пакетах якої красувалося нецензурне слово з трьох букв. Пізніше з’ясувалося, що насправді на пакетах з фаст-фудом співробітник компанії Glovo, що здійснює доставку фаст-фуду, вказав три останні латинські букви коду замовлення — «XYU» — а не те, що подумали клієнти. Номер за каталогом підбирала машина, так що після вибачень перед клієнтами неприємний інцидент був ніби як вичерпаний, і бізнес міжнародної компанії, здається, не постраждав.

Однак iAgro вирішив нагадати, як помилки транснаціональних компаній призводять до багатомільйонних втрат.

Калісто Танці, уродженець передмістя італійського міста Парма, витратив 40 років свого життя, щоб побудувати міжнародну компанію з виробництва молочних продуктів Parmalat. До початку 2000-х Parmalat володів 23 глобальними брендами, йому належало 162 заводів у 30 країнах світу, а загальний штат співробітників перевищував 37 тис. чоловік. За версією американського журналу Forbes, Parmalat увійшов в ТОП-100 найбільших сімейних компаній світу, а його виручка зросла до 7 млрд євро.

Але в 2003 році вибухнув скандал — банкіри виявили, що фінансова звітність компанії — фальшивка, а гроші керівництво виводило в офшори. Майже повний крах молочного гіганта мав згубні наслідки не тільки для 200 тис. власників цінних паперів Parmalat, але і для партнерів. Великі аудиторські компанії, що працювали з Parmalat, зазнали істотної репутаційної шкоди, а компанія Grant Thornton навіть ухвалила рішення виділити зі своєї структури італійський підрозділ, оскільки його ім’я було заплямовано скандалом. Великі збитки понесли і банки: Bank of America був змушений списати 206 млн доларів позик, виданих Parmalat, а італійський банк Capitalia SpA втратив 240 млн євро. Мало того, серйозно постраждав і головний спортивний актив власника Калісто Танці — футбольний клуб «Пармa»: дефіцит бюджету клубу досяг 77 млн ​​євро, і це поставило його на межу банкрутства.

Епічне змагання двох світових виробників солодкої газованої води — Coca-Cola і Pepsi — здається, триватиме, поки існує цей світ. Однак в ході боротьби за споживача у Coca-Cola, яка вважається №1 в цих перегонах, були й епічні провали. Справа в тому, що Pepsi в 1980-х влаштувала в США Pepsi Challenge — сліпі тести двох напоїв, в ході яких виявилося, що споживач, орієнтуючись тільки на смак, частіше вибирав все ж Pepsi. У відповідь Coca-Cola запустила в 1985 році напій з новим смаком, а випуск напою колишньої формули був зупинений. Однак це стало катастрофою — споживачі не прийняли новий смак, оскільки колишній за багато років уже став частиною американської культури, і вимагали повернути їм звичний напій.

У 1999 році найпопулярніший журнал для жінок Cosmopolitan вирішив вийти на ринок з новим продуктом — йогуртами та легкими сирами. Власники журналу не стали навіть витрачатися на рекламу, оскільки порахували, що ім’я Cosmopolitan продасть не тільки поради жінкам щодо моди і сексу, але і продукти харчування, ціни на які були «на висоті». Однак через 18 місяців йогурти від Cosmopolitan тихо зникли, оскільки ніхто купувати їх не став.

Говоримо «Colgate» — представляємо зуби і зубну щітку, ну і сліпучі посмішки в рекламі зубної пасти. Але ніяк не їжу. Однак у 1982 році компанія Colgate вирішила зіграти на своїй популярності і запропонувала споживачам під своїм брендом заморожені готові обіди. Ідея полягала в тому, що покупці, з’ївши обід від Colgate, могли б почистити зуби зубною пастою цієї ж марки. Але ця ідея була зустрінута прохолодно — харчові продукти від виробника зубної пасти виявилися незатребуваними.

У кінці 80-х років минулого століття борці з курінням переломили в свою користь громадську думку з приводу шкоди нікотину. Тому тютюнова компанія R.J. Reynolds вирішила випустити бездимні цигарки, які б менше шкодили оточуючим і самим курцям. На розробку марки Premier було витрачено близько 325 млн дол. Але курцям не сподобався смак більш «здорових» цигарок, у яких до того ж були проблеми з горінням. Крім того, американські борці з курінням угледіли в нових цигарках спроби тютюнового гіганта приховати від курців негативні наслідки згубної звички. У підсумку «найздоровіші цигарки» виявилися нікому не потрібні.