Міжнародна антикорупційна організація Transparency International оприлюднила результати дослідження «Індекс сприйняття корупції — 2018». Україна в цьому рейтингу за останній рік піднялася на 10 позицій (що говорить про зниження рівня корупції в країні) і зайняла 120-е місце серед 180 країн світу. За показниками сприйняття корупції Україна додала за минулий рік ще два бали, отримавши в результаті 32 бали.
Дивлячись на ці результати, можна порадіти тому, що нашій країні вдалося обігнати Росію, у якій згідно з цим індексом — 28 балів. Але інші сусіди все ще попереду. Наприклад, показник Польщі — 60 балів, Словаччини — 50, Угорщині — 46, Румунії — 47, і навіть у Білорусі — 44 бали.
На думку Андрія Боровика, виконавчого директора «Трансперенсі Інтернешнл Україна», поліпшення українських показників відбулося за рахунок налагодження взаємин влади і бізнесу. «На нашу думку, цьому могло посприяти кілька факторів. По-перше, автоматичне відшкодування ПДВ, по-друге — позитивний вплив мав інститут бізнес-омбудсмена, який за останні два роки активно розвинув свою роботу. Ну і, безумовно, продовження функціонування системи «Прозорро», і поява системи «Прозорро.Продажі», — сказав він.
Однак, за словами Андрія Боровика, бізнес відзначає, що в Україні все ще зберігаються проблеми з судовою системою, і це залишається одною з основних перешкод для великих інвестицій в Україну.
Ще одним невиконаним завданням у сфері створення умов для викорінення корупції стало те, що Служба безпеки України і Національна поліція не були позбавлені функцій боротьби з економічними злочинами, і тиск на бізнес з боку цих силовиків залишилося істотним. А Служба фінансових розслідувань, яка повинна була взяти на себе цю функцію, досі не створена.
«Трансперенсі Інтернешнл Україна» розробила рекомендації для української влади, виконання яких допоможе поліпшити показники. Серед них — забезпечити ефективну роботу реєстру бенефіціарів, корпоратизувати і приватизувати державні підприємства, запустити ефективну систему продажу майна неплатоспроможних підприємств через електронні аукціони, а також позбавити СБУ і Нацполіцію повноважень в сфері боротьби з економічними злочинами.
iAgro опитав учасників аграрного ринку про їхні враження з приводу зміни ситуації з корупцією. Враження іноді були діаметрально протилежними.
Олексій Мушак,
депутат Верховної Ради:
Якщо дивитися на ситуацію за останні роки, то корупцію в аграрному секторі прибрали максимально. Єдине, де вона залишилася, і то — з великими нюансами, так це в безоплатній приватизації землі. А так: прозорі аукціони на оренду державної землі — ввели (і тепер гектар землі коштує і 200, і 300 доларів), вимогу отримувати різні фітосанітарні довідки — прибрали, і т.д. Мені здається, в аграрній сфері місць, де ще можлива корупція, залишилося зовсім небагато. Можливо, залишилася сфера розподілу дотацій, але вони видаються з дотриманням законодавства, і залишається тільки питання, що значна частина з них кілька років поспіль потрапляє в одні і ті ж руки. Але це один з небагатьох прикладів. А в цілому, корупцію в агросекторі прибрали максимально.
Павло Коваль,
генеральний директор Української аграрної конфедерації:
За окремими напрямами боротьби з корупцією є поліпшення: помітний позитив і у сфері дерегуляції бізнесу, і в логістиці, і в фітосанітарії. Але залишаються і проблемні питання. Наприклад — скільки державних аграрних підприємств було приватизовано за останній рік, і чому вони не приватизуються? Є проблеми з подвійною реєстрацією земель, коли одна і та ж земля за документами належить двом власникам, але ж це — одне з основних джерел рейдерства. Залишається і проблема рейдерських захоплень сільгосппідприємств, які потім дуже важко розслідувати.
Ігор Кобеля,
власник і керівник «Української борошномельної компанії»:
За останні роки бюрократія навколо системи повернення ПДВ для аграріїв (і не тільки аграріїв) при експорті їх продукції зросла втричі. Все стало дуже і дуже складно. А коли з’являється бюрократія, то чим її більше, тим більше можливостей у бюрократів отримати гроші за вирішення тих чи інших питань. Можуть заблокувати кого завгодно. Навіть якщо у тебе на рахунку гроші є, але ти не можеш ним скористатися, тому що тебе перевіряють, тобі не відшкодовують ПДВ, і це вбиває бізнес.
Друга велика проблема аграрного сектора — закупівля сільгосппродукції, в першу чергу, зерна, за готівку. Це також вбиває бізнес, тому що нормальні, «білі» компанії, що працюють прозоро, не можуть конкурувати з «сірим» і «чорним» бізнесом, який скуповує зерно за готівку і не платить податків.
Ігор Петрашко,
заступник генерального директора UkrLandFarming:
Я б сказав, що за останні рік-два поліпшення є. Були проведені реформи зі спрощення реєстрації та захисту прав бізнесу. Відшкодування ПДВ налагодилося.
А які проблемні місця ще залишилися, я сказати поки не готовий.
Андрій Мартин,
член правління Спілки землевпорядників України:
На жаль, із корупцією у земельних відносинах в Україні все залишається доволі сумно. Найбільш «корупційно ємними» залишаються непрозорі процедури розпорядження землями державної та комунальної власності і, особливо, безоплатна приватизація. Адже дійсна в Україні можливість «дарувати» фізичним особам доволі недешеві земельні ділянки неймовірно розбещує «навколоземельних» чиновників. Надзвичайно багато дискреції існує під час ведення Державного земельного кадастру, а набуття і реалізація прав на землю, зміна призначення ділянок, виправлення кадастрових помилок – все впирається в «добру волю» чиновників, які можуть заблокувати процес оформлення прав на ділянку практично на будь-якому етапі.