28 лютого Верховна Рада проголосувала в першому читанні законопроект №7473 «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань виконання Глави 5 Розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони». Закон передбачає введення в Україні інституту авторизованого економічного оператора. Такий статус планується надавати компаніям, які ведуть активну зовнішньоторговельну діяльність. Це повинно суттєво полегшити роботу бізнесу, який вже кілька років очікує на прийняття цього закону – Європейська Бізнес Асоціація вже привітала Верховну Раду з прийняттям закону в першому читанні і висловила сподівання, що він буде прийнятий остаточно вже цього року. Але, разом з тим, законопроект передбачає, що статус авторизованого економічного оператора надаватиметься в досить обмеженій кількості. Зокрема, в перший рік роботи закону пропонується надати цей статус лише 10 компаніям, в другий – ще 20, в третій – 50. Виконавчий директор Українського центру європейської політики Любов Акуленко розповіла iAgro, чому цей закон все-таки важливий для українського бізнесу, і чому він не приймається вже майже п’ять років.
Законопроект №7473 з довгою назвою, який Верховна Рада проголосувала лише в першому читанні, передбачає створення в Україні інституту авторизованого економічного оператора. Прийняття цього закону було і зобов’язанням України перед Міжнародним валютним фондом, і є одним з кроків з імплементації вітчизняного митного законодавства до законодавства Європейського Союзу відповідно до Угоди про асоціацію.
Що передбачає інститут авторизованого економічного оператора? Головна його ідея полягає в тому, що митниця довіряє законослухняному бізнесу і перевіряє лише ті зовнішньоекономічні операції, де є реальний ризик порушень законодавства. Компанія, отримавши статус авторизованого економічного оператора, має низку переваг: її вантаж рідше підлягає митному огляду та перевіркам документів, митне оформлення її вантажів та митний контроль здійснюються в першочерговому порядку, компанія може сама опломбовувати свій вантаж на власних складах чи виробничих потужностях. Для бізнесу вигода очевидна – експорт та імпорт товарів значно спрощується, а процедура митного оформлення – значно прискорюється.
Значні вигоди має і митниця – відпадає потреба постійно моніторити і перевіряти бізнес, який пройшов жорсткі процедури, аби відповідати критеріям. Таким чином держава заощаджує ресурси, які можна скерувати на більш ретельні перевірки компаній, стосовно доброчесності яких є хоч найменші сумніви.
Якими є критерії відповідності статусу АЕО? Щоб стати авторизованим економічним оператором, компанії мають відповідати певним критеріям, які стосуються належного контролю та відсутності поганої історії відносин з митницею. І розмір компанії тут абсолютно ні до чого. Інститут авторизованого економічного оператора з успіхом діє в Європі.
В Україні ж цей проект намагаються втілити в життя ще з 2014 року. Проекти відповідних законів, розроблені урядом, були зареєстровані у Верховній Раді ще у 2016 році, але навесні минулого року їх «завернули» на доопрацювання. Законопроект, що був проголосований 28 лютого, було зареєстровано ще в грудні 2017 року, і тільки зараз у парламентарів до нього дійшли руки.
Але статус АЕО надаватиметься компаніям поступово і в обмеженій кількості. Припускаю, що швидше за все через певний острах, що бізнес зловживатиме цим статусом.
На Заході інститут авторизованих економічних операторів вже діє багато років, полегшуючи життя бізнесу. Навіть Великобританія, яка зараз планує вийти з Євросоюзу, навпаки, хоче залишити в себе працюючою таку «фішку», як АЕО. Тому що британський бізнес, який звик легко і без перепон торгувати з континентальною Європою, прагне і надалі користуватися цим привілеєм.