В Україні стартував новий аграрний сезон — весняна посівна почалася: як повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства, станом на 4 березня з 7,2 млн га запланованих площ ярих культур вже засіяно 22,5 тис. га.

Зокрема, аграрії вже засіяли 11,6 тис. га ячменем, 0,3 тис. га пшеницею, 0,2 тис. га вівсом і 10,4 тис. га — горохом. Також йде підживлення озимих на зерно — ці роботи проведені на площі 3,8 млн га або 50% від прогнозу: озимої пшениці — 3,1 млн га або 49%, озимого жита — 25,6 тис. га або 22%, озимого ячменю — 606,5 тис. га або 60%. А підгодівля озимого ріпаку проведена на площі 967,9 тис. га або 75%.

5 березня Український клуб аграрного бізнесу зібрав прес-конференцію, щоб розповісти про стан посівів, а також — про перспективи і проблеми посівної кампанії 2019 року. iAgro вибрав найцікавіше.

Озимі — в порядку

Заступник міністра агрополітики Володимир Топчій зазначив, що в цьому році посівна кампанія почалася рівно на місяць раніше, ніж рік тому. «Погода, яка встановилася на півдні, дозволила там почати роботи з перших днів весни. Ранній старт весняно-польових робіт дає хороші перспективи на наступні періоди цього сезону», — сказав він. І додав, що початок посівної закономірно стартував з південних областей країни — в північних регіонах аграрії поки не мають можливості вийти в поле.

За словами Володимира Топчія, в цьому році в Україні чи не найбільші площі озимих — 7,6 млн га (що на 300 тис. га більше в порівнянні з 2018 роком), в тому числі пшениці — 6,5 млн га. При цьому озимі перезимували добре. «На сьогодні в Мінагрополітики відсутня інформація, що десь озимі мають проблеми або загинули», — сказав він. При цьому більше половини озимих оцінюються як добрі, близько 3 млн га — задовільні. Як слабкі оцінюються озимі на 1 млн га, найбільше таких площ розташовано на півдні (Херсонська, Миколаївська та Запорізька області), але першопричина — не сувора зима, а погодний фактор осені 2018 року.

Про прекрасний стан озимих сказала і начальник відділу агрометеорології Гідрометцентру Тетяна Адаменко. «Тривала зима закінчилася, але попри страшилки про екстремальні холоди, вона виявилася тепліше — температура була вищою за норму на 1-2 градуси. І найбільша температурна аномалія була в лютому — він був теплішим за норму на 3-6 градусів», — уточнила вона.

З посівною зволікати не можна

За словами Тетяни Адаменко, «відлік» весни цього року ведеться з 5 березня — саме з цього дня почалася потужна адвекція (переміщення, — ред.) тепла на територію України. «Ця адвекція буде супроводжуватися сильними вітрами, і буде дуже швидко висихати грунт, тому з сівбою спізнюватися не можна», — попередила вона.

Метеоролог розповіла, що на найближчі 20 днів прогнозується нестійка погода: періодично очікуються незначні дощі, також будуть спостерігатися тривалі сонячні і теплі періоди. Що стосується опадів, то період з листопада 2018 по січень цього року їх кількість була близькою до норми. Але в лютому опадів випало значно менше норми, тому, з урахуванням сильного вітру, метеорологи передбачають швидке висихання грунтів до 20 березня.

На найближчі 20 днів Тетяна Адаменко спрогнозувала теплу погоду з незначними температурними коливаннями: до 10 березня вночі буде +1 — +6, на півдні — до +8, а вдень — від +6 — +12, на півдні і в центральних областях — до +15 вдень. Прохолодніше буде на північному сході і сході — до +10. При цьому 14-15 березня очікується підвищення температури до +20, а на півдні — до +25 градусів. Однак за попередніми розрахунками, з 15 по 17 березня в Україну надійде порція холодного арктичного повітря і принесе короткочасне, але інтенсивне похолодання з температурою до 6 морозу вночі, а вдень — до 6 тепла. «Але до цього ще далеко, і ситуація може змінитися», — додала вона. Посівні площі кардинально не зміняться.

Представники агрохолдингів заявили, що суттєвих змін посівних площ по культурам не передбачається. «Ми структуру посівних площ не змінюємо. Вона у нас традиційна: основна культура — кукурудза, а решта — приблизно на тому ж рівні», — заявив Олексій Сергієнко, головний агроном МХП.

За словами головного агронома ІМК Олександра Гирмана, в структурі посівних площ кардинальних змін теж немає, але агрохолдинг на 5-8% знизить площі під соняшником і збільшить — під кукурудзою. За його словами, причина — в тому, що при врожайності 31 ц/га соняшник по економіці — найгірша культура, а пшениця через зростання цін на неї в останні роки стає все більш привабливою.

Вадим Скрипник, генеральний директор ТОВ «Хмельницьке» (Агропромхолдінг «Астарта-Київ») зазначив, що саме в ТОВ «Хмельницьке» посіви під соняшником будуть скорочені наполовину, але це пов’язано з логістичними проблемами — соняшник збирається в той же час, що і кукурудза, а елеваторам набагато вигідніше приймати кукурудзу, яка займає вдвічі менше місця. «Коли ми в минулому році закінчували збирати соняшник, ми зрозуміли, що нам його нікуди розміщувати, бо великий урожай кукурудзи, і елеватори відмовлялися приймати соняшник. Тому по нашому підприємству було прийнято рішення скоротити площі під цією культурою, але в цілому по холдингу площі соняшнику залишилися на рівні минулого року. І структура посівів кардинально не змінилася», — пояснив він.

Добрив буде достатньо

Мінагрополітики моніторить рівень забезпеченості аграріїв добривами, і за станом на 5 березня будь-яких сигналів, які б свідчили про дефіцит — немає. «Можуть бути перекоси в окремих випадках, але в цілому ринок насичений і добрива є. Український хімкомплекс працює на повну, і рівень споживання добрив буде на рівні минулого року», — сказав Володимир Топчій.

Крім того, аграрії, навчені досвідом минулих років, починають закуповувати їх в жовтні-листопаді, щоб отримати вже в лютому-квітні.

Гречки вистачить не тільки на вибори

За словами Володимира Топчія, аграрії не відмовляються від вирощування гречки, і, згідно з інформацією, що надходить з областей, в цьому році площі посівів під цією культурою не відрізнятимуться від площ, які були в останні роки. Площі під гречкою, за прогнозами Мінагрополітики, складуть 113-115 тис. га, і цього буде достатньо, щоб задовольнити всі потреби в ній.