Одним з варіантів диверсифікації ризиків в сільському господарстві все частіше стає страхування. Цей інструмент вже навіть привернув увагу профільних відомств на державному рівні, для його популяризації розробляються окремі нормативні документи. Олена Шустур, директор з корпоративного страхування СК АСКА, розповіла iAgro про те, що сьогодні аграрії страхують найактивніше, який відсоток господарств і яких — малих, середніх, великих — охоплений страхуванням, і яких нововведень слід очікувати на страховому ринку найближчими роками.

Що з себе являє вітчизняний ринок агрострахування?

На сьогодні ринок об’єднує три ключових напрямки:

• страхування посівів і майбутнього врожаю сільгоспкультур. Саме цей вид страхування фігурує і в звітності регулятора страхового ринку, і в аналітиці Мінагрополітики, по ньому можна отримати досить об’єктивні дані по числу договорів, страхових виплатах і т.п.;
• страхування сільськогосподарської техніки. Аграрії часто вдаються до цього виду страхового захисту, але достовірних даних щодо обсягів ринку немає — сільгосптехніку страхують так само, як і легкові авто — за програмами КАСКО, тому окрема статистика ніким не ведеться;
• страхування вантажоперевезень — від агровиробника до місця зберігання або переробки. Можна впевнено сказати, що цей вид страхового захисту стає все більш затребуваний аграрними компаніями, але окремих показників не назве ніхто — статистика зі страхування перевезень в розрізі галузей не ведеться.

Щоб оперувати об’єктивною інформацією, буду говорити про перший напрямок — страхування сільгоспкультур. За 2018 рік в Україні було укладено 1205 таких договорів на загальну суму близько 209 млн гривень, було застраховано близько 9% всіх посівних площ, або 974 тис. га. Чи багато це? На перший погляд, ні. Але приріст застрахованих площ під сільгоспкультурами в порівнянні з 2017 роком склав 47%, тобто зростання майже в 1,5 рази, за кількістю договорів — на 26%. І ця динаміка радує.

Які ризики і культури аграрії сьогодні страхують найчастіше?

У 2018 році найбільша частка договорів припадала на захист озимої пшениці — 51% і озимого ріпаку — 25,5%. Аграрії активно страхують кукурудзу, соняшник, озимий ячмінь. Але є і відносно нові програми страхового захисту: для насаджень лохини, молодої ліщини, яблук і навіть троянд — тобто, перелік культур, які можуть бути прийняті на страхування, розширюється.

І, звичайно, страховики прагнуть дати своїм клієнтам можливість більш повного захисту від різних ризиків — якщо ще три роки тому нормою ринку було страхування зернових посівів на зиму і врожаю на літо, то в останні 1-2 роки все частіше застосовується страхування не тільки від кількісних втрат, а й на випадок зниження якості врожаю. У нас є кілька прикладів таких виплат. Наприклад, буквально на початку цього року ми завершили виплату 1,6 млн гривень садовому господарству «Дельтафрут» на Вінничині — яблучний урожай цієї компанії серйозно постраждав через град в липні 2018 року. Частина плодів була повністю знищена, ще частина годилася лише для переробки, хоча аграрії планували реалізувати їх у свіжому вигляді.

Хто користується послугами агрострахування?

Правильніше буде відповісти на це питання, розмежувавши малий, середній і великий агробізнес.

Малі фермерські господарства поки що мало знають про агрострахування, рідко мають вільні обігові кошти і тому нечасто користуються послугами страховиків. Зазвичай вони ведуть діяльність «на свій страх і ризик» — хоча саме малий агробізнес, згідно зі світовою статистикою, найбільш фінансово вразливий у порівнянні з іншими представниками сільського господарства. Саме у невеликої ферми виникають найбільш відчутні фінансові проблеми при реалізації будь-яких негативних сценаріїв: втрати врожаю через негоду, аварій з сільгосптехнікою, пожежі на складі.

Середні агрогосподарства серйозно активізувалися на нашому ринку саме в останні три роки. Більшість таких підприємств знайомиться з агрострахуванням, коли у них виникають банківські або форвардні зобов’язання, які передбачають страхування. Тому даний сегмент охоплений здебільшого, за нашими оцінками — на 30-35%, і частка користувачів агрострахування серед середніх агрогосподарств продовжує зростати.

Великі холдинги добре знайомі з інструментами ризик-менеджменту і страхуванням зокрема. Вони намагаються мінімізувати найрізноманітніші ризики, в тому числі через «людський фактор», коли помилки роблять агрономи і технологи підприємства. У них є чітка організаційна структура, багато процесів добре описані і формалізовані, є зрозуміла для нас документація. Це дозволяє страховикам адаптувати свої програми до потреб таких клієнтів і пропонувати індивідуальні умови для кожного. Серед великих агрогосподарств порядку 55-65% компаній користуються страховим захистом. Велика частина їх договорів страхування також полягає в прив’язці до форвардних, кредитних або заставних програм, якими користується ця група клієнтів.

У регіональному зрізі лідерами по використанню програм агрострахування є Хмельницька, Дніпропетровська, Херсонська, Полтавська, Кіровоградська області.

Які новації відбулися і будь нововведень очікувати в найближчому майбутньому?

Особисто я пишаюся тим, що АСКА вперше вивела на ринок програму страхування майбутнього врожаю багаторічних насаджень — яблучних садів, і як додаткову послугу, ми стали надавати страхування від втрати якості плодів. Є нововведення і у наших колег по ринку, наприклад, при страхуванні щодо нових для України культур — того ж озимого гороху, з вирощуванням якого пов’язані серйозні ризики. Хтось страхує бджіл — це також досить нові для нашого ринку програми.

Перспективним в Україні є ринок виноградарства, а також тваринництво. Ці напрямки з кожним роком стають все більш популярними і привертають багато інвестицій. Страхування гарантує фінансову стабільність для таких проектів, а значить — рішення обов’язково з’являться.

Серед інновацій, про які точно можна буде говорити в найближчі 1-2 роки, варто виділити два напрямки:

• індексне страхування від посухи, на базі супутникових даних, без огляду посівів та отримання довідок з Гідрометцентру. У всьому світі, і в Україні зокрема, активно розвивається напрямок agritech — технологічні та інтелектуальні рішення, які допомагають аграріям у самих різних сферах і в агрострахуванні в тому числі. Ось це якраз той випадок.
• страхування на випадок втрати якості зернових культур, тобто — зниження класності зерна. Минулорічний рекордний урожай українських зернових в 70,1 млн т — прекрасне досягнення, яке хочеться повторити і перевершити. Але такі сприятливі погодні умови, як були в 2018 році, не можуть повторюватися з сезону в сезон. Тому аграріям буде набагато спокійніше йти до подібного результату, маючи надійний страховий захист, і я вважаю цей напрямок дуже перспективним.

Як отримати страхову компенсацію?

Страхова компанія здійснює виплати за єдиною процедурою, і вона ідентична як для великого холдингу, так і для невеликого фермерського господарства. Головне правило: при настанні страхового випадку клієнт повинен негайно повідомити компанію про те, що трапилося.

Друге правило: потрібно надати документи, які підтверджують настання страхового випадку. Наприклад, довідку з Гідрометцентру про те, що в районі, де працює агрофірма, дійсно пройшов град або спостерігалися заморозки. Також потрібні документи, які підтвердять: в господарстві дійсно дотримувалися умови вирощування застрахованої культури.

Компанія здійснює страхову виплату протягом 30 робочих днів після того, як незалежні агрономи проведуть контрольний огляд постраждалих посівів, а клієнт надасть повний останній підтверджуючий документ. Тобто, швидкість виплати безпосередньо залежить і від того, як поведе себе фермер, наскільки швидко зможе представити необхідні докази.З нашого досвіду, навіть масштабні виплати зазвичай відбуваються в термін до 4-6 місяців. Це може бути трохи довше, ніж хотілося б обом сторонам договору, але досить швидко, щоб господарство змогло підготуватися до нового сезону.