З 25 березня 2019 року Держагентство водних ресурсів України розпочало видавати онлайн-дозволи на спецкористування водою. При цьому ініціатори обіцяють, що процедура подачі кожної заявки на видачу дозволу займатиме буквально 15 хвилин, а розгляд – до 30 днів.
Ця новація може виявитися важливою для аграріїв, які обробляють зрошувані землі. За даними Світового банку, в Україні налічується 0,42 млн га постійно зрошуваної ріллі. Ще 1,2 млн га земель, хоча й мають системи зрошення, але регулярний полив на них не проводиться.
Формально, площа постійно зрошуваної землі — незначна величина, близько 5% від всієї оброблюваної ріллі в Україні, але в цьому випадку мова йде про південні регіони країни, що відносяться до зони ризикованого землеробства. Власне, щоб закачувати воду в свої системи поливу, аграрію і потрібен дозвіл на спецкористування водою від Держводагентсва, яке може діяти від трьох до 25 років.
Помилки в дрібницях
Щоб отримати згаданий дозвіл, аграрію слід подати заявку, в якій повинно бути зазначено місце забору води, обґрунтування потреби в ній для ведення господарства з помісячним нормативним розрахунком водокористування, опис і схема місця забору води, а також нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти. При цьому, якщо планувався паркан глибинних вод, заявку потрібно було узгоджувати ще й з Держгеонадрами.
До кінця 2017 не існувало єдиного порядку видачі спецдозволів на водокористування; форма заявки була досить складною, аграрії допускали багато помилок в оформленні документів, що ставало формальним приводом для відмови з боку чиновників. За словами учасників агроринку, сума хабара за позитивне рішення по заявці на спецводокористування могла досягати від 300 тис. до 2 млн гривень.
Зараз же, як каже голова Держводагентства Ірина Овчаренко, відомство разом з проектом TAPAS і Держагентсвом з питань електронного уряду розробили спеціальне програмне забезпечення для подачі заявок на водокористування. Головною метою такого кроку була допомога аграріям, і решті бізнесу максимально уникнути контакту з чиновниками, а також ризику вимагання хабара. Крім цього, сервіс онлайн-видачі спецдозволів на воду повинен зробити діяльність Держводагентства більш прозорою для громадськості, підкреслила Овчаренко.
Глава Держагентства з питань е-урядування Олександр Риженко доповнює, що сервіс спеціально розробляли так, щоб мінімізувати кількість помилок аграріїв при заповненні документів на дозвіл. Для цього в форму спеціально включили підказки, а також інтерактивну карту водокористування. При цьому всі необхідні підрахунки по використанню і скидання води система проведе автоматично. Вручну і самостійно потрібно буде вводити лише власні нормативи споживання води, стверджує керівник напрямку електронних послуг проекту TAPAS Данило Молчанов.
Якщо ж фермер боїться помилитися, він зможе доручити заповнення своєї онлайн-заявки юридичній фірмі або іншій організації, з якою має договір про співпрацю. Система дозволяє сформувати «чернетку» заявки, яку можна відіслати своєму підряднику для подальшого заповнення. При цьому справжність дозволу буде підтверджувати QR-код, який фермер зможе завантажити і роздрукувати. Єдина умова для користування сервісом онлайн-подачі заявки на водокористування — аграрій повинен мати власний електронний цифровий підпис. Наявності bank ID буде недостатньо, каже Молчанов.
Довіра на реформах
Зрештою, запуск онлайн видачі дозволів на водозабір повинен стати частиною ланцюжка з нарощування довіри бізнесу до влади, вважає керівник проекту TAPAS Петро Матіяшек.
Втім, від запуску сервісу онлайн-видачі дозволів на водокористування свою вигоду отримають і держоргани. Наприклад, як каже президент фонду «Східна Європа» Віктор Лях, держава розраховує, що завдяки спрощенню процедур бізнес скоротить обсяги нелегального водозабору, а стане частіше звертатися за дозволами в профільні відомства.
Крім цього, держоргани зможуть в онлайн-режимі збирати інформацію про можливі проблеми при видачі електронних дозволів на забір води, а також — про реальні обсяги водокористування. Так уряд зможе сформувати збалансовану екологічну політику і розумніше зберігати водні ресурси країни, переконаний Олександр Риженко.
Нагадаємо, як заявив у травні 2018 року міністр екології Остап Семерак, Україна щороку втрачає до 20 млрд гривень через опустелювання ріллі і малих річок в південних регіонах України.