Виконуючий обов’язки Міністра аграрної політики — Максим Мартинюк сьогодні опублікував пост, в якому на прикладі продуктового кошика своєї сім’ї розрахував індивідуальний індекс споживчої інфляції за півроку.

Набір продуктів, обраний ним для спостереження — фіксований. І це, звичайно, закладає невеликі методологічні неточності, пов’язані з сезонністю. Однак сама ініціатива по впровадженню практики індивідуального розрахунку інфляції кожної конкретною сім’єю може мати цілий ряд позитивних результатів.

По-перше, це істотно спрощує комунікаційну роботу Національного банку з управління інфляційними очікуваннями і підвищує фінансову грамотність населення. Якщо член сім’ї, якого призначать сімейним бухгалтером, на протязі двох трьох місяців буде спостерігати, що ціни в середньому зросли на 3-5%, а заробітна плата на 15-20% — ніякий опозиційний експерт на ТБ не зможе його переконати в тому, що «влада продовжує геноцид населення». Як би переконливо він не обурювався і не розмахував руками. Працює цей механізм і в зворотний бік.

По-друге, якщо впровадження даної практики все ж таки матиме успіх і хоча б кожна 20-а сім’я стане рахувати свій індивідуальний індекс інфляції — Держкомстат зможе паралельно з класичним Індексом споживчих цін вести ще один — авторський. Про таке, до речі, мріють більшість провідних аналітичних центрів світу, і з появою Big Data всі намагаються шляхом вебскраббінга цін на сайтах торговельних мереж створити альтернативний індекс споживчої інфляції. Водночас я впевнений, що великий бізнес, який дуже уважно стежить за макроекономічними індикаторами, в тому числі і інфляцією — більш довірливо буде ставитися саме до нового індексу інфляції. Тому, що сьогодні, основна вибірка респондентів Держкомстату — це найбідніші верстви населення, які погоджуються за символічну суму в 100-150 грн. цілий місяць вести детальний щоденник всіх покупок.

До речі, до 70% респондентів (які представляють свою групу в загальній демографічній структурі) у великих містах відмовляються проводити дану роботу для Держкомстату. У свою чергу, новий індекс інфляції і процес співпраці з держорганами для його складання матимуть зовсім інший фон громадської думки. А якщо цю ініціативу власним прикладом підтримають ще й титани української політики і бізнесу — розрахунок індивідуального індексу інфляції стане чимось загальноприйнятим спочатку на Печерських пагорбах, а потім і по всій Україні.

Це означає, що Держкомстату нарешті таки вдасться при розрахунку споживчої інфляції включити у вибірку респондентів ту частину населення, яка ніколи в ній не відображалася, що і зробило Індекс споживчих цін одним з найбільш критикованих макроекономічних індикаторів в країні.