Про це у особистому блозі на порталі Економічна правда розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк.

У той час, коли більшість країн-ключових постачальників зерна на світовому ринку долають наслідки погодних катаклізмів, Україна, яку кліматичні проблеми в 2018 році теж не оминули, має всі шанси зібрати високий урожай на рівні 60 млн тонн і більше, вважає Мартинюк.

У держави достатньо механізмів, щоб забезпечити баланс на внутрішньому ринку при будь-якому розвитку зовнішньої кон’юнктури.

Урожай пшениці в Україні в 2018 році очікується на рівні 24 млн тонн (вже зібрано 21,7 млн тонн), з них 13 млн тонн — продовольчої. Ці прогнози зафіксовані на 12-00 минулої п’ятниці, 5 серпня, за результатами обмолоту 89% площ під цією культурою.

Підсумковий результат буде на 2 млн тонн нижче, ніж роком раніше, проте це не критично для внутрішнього ринку, потреба якого в продовольчій пшениці – 4,5 млн тонн.

Погода, вважає Мартинюк, була сприятлива для розвитку пізніх культур, особливо кукурудзи, і це компенсує експортний потенціал.

За даними аналізу Держспоживслужби та інституцій у структурі НААН, співвідношення “продовольче зерно/фураж” в урожаї пшениці 2018 року становитиме 55/45.

Південні та центральні області встигли зібрати урожай до початку затяжних злив і з істотною перевагою компенсують зниження якості в західних регіонах, де збиральна кампанія припала на період опадів.

Зараз на елеваторах (включно з портовими) знаходиться 7,75 млн тонн пшениці. З них 5,1 млн тонн – 1-5-го класів, причому 5-го класу, який належить до «умовно-продовольчих» — не більше 0,6 млн тонн.

«Таким чином, станом на 5 серпня баланси виглядають цілком благополучними, а ситуація — повністю контрольованою», — підрахував Мартинюк.

Також заступник міністра розповів про причини підвищення цін на пшеницю.

«Актуальні розцінки – 6000 грн +, тоді як місяць тому тонну продовольчого зерна можна було купити за 5200 гривень. Причин декілька. Ключовий гравець глобального продовольчого ринку, яким є Україна, не може залишатися поза світовими тенденціями, а погода істотно знижує світову пропозицію зерна врожаю 2018 року і рухає ціни вгору. Другий фактор — нестабільність на валютному ринку, яка змушує внутрішніх гравців форсувати закупівлі зерна», — написав він.

За даними учасників цього ринку, питома вага борошна істотно знизилася в останні роки у міру зростання цін на інші ресурси, і сьогодні в структурі собівартості хліба з пшеничного борошна 1-го сорту займає 40,3%. При цьому 22,3% припадає на витрати на збут і паливо, 9,3% – на технологічні цілі, 9,2% – загальновиробничі витрати, 7,4% – адміністративні витрати. За розрахунками знову таки самих пекарів, подорожчання борошна на 10% генерує надбавку до ціни хліба на рівні 5%.

«Попри те, що ніхто з профільних чиновників офіційно жодного разу не вимовив страшне слово “квоти”, по ринку цей привид ходить. До Мінагрополітики активно звертаються учасники галузі різного статусу і з різною часткою ринку з проханням прояснити ситуацію. Всім їм ми відповідаємо, що на сьогодні (а це, нагадаю, вже 90% зібраних площ) питання введення обмежень на експорт зерна не розглядається. Проте з огляду на ситуацію на зовнішніх ринках і підвищений попит на продовольчу пшеницю, ми зобов’язані вжити заходів безпеки. Ще раз повторюся, що прямі обмеження — найнебажаніші з них. Але рівень самоорганізації трейдингового ринку досить високий, і я переконаний, що ми можемо обійтися без крайніх заходів», — пояснив Мартинюк.

iAgro розповідало, що щодо квот вирішили учасники засідання у Степана Кубіва.